Виховна година «Прощавай, початкова школо!»
Звучать фанфари.
Ведучий. Слухайте! Слухайте!
Ведуча. І не кажіть, що ви не чули!
Ведучий. І не кажіть, що ви не бачили!
Ведуча. Сьогодні в нашому шкільному королівстві
Ведучий. Свято? А з якої нагоди?
Ведуча. З нагоди закінчення початкової школи.
Ведучий. Зустрічайте винуватців цієї події.
Ведуча
Злинь же, музико, в небо гучніше,
В добру пору лунай, в добрий час!
Вище голови! Йдіть веселіше,
Бо усі вже чекають на вас.
Під урочисту музику діти парами заходять до зали.
Ведуча. Знайомтеся!
Ведучий
Якщо ви, звісно, незнайомі!
Наш клас веселий,
Дружний, пустотливий,
Трішечки галасливий!
Ведуча. Але вже успішно засвоїв усі науки початкової школи.
Діти (разом). 4-в клас!
Діти займають місця. Декілька учнів піднімаються на сцену.
Діти (по черзі)
1. Добрий день, шановні гості!
Раді вас вітати!
Всім бажаємо здоров’я
Й щастя повну хату.
2. Дорогі мами, тата, дідусі й бабусі!
Ми сьогодні зустрілись
в тіснім нашім крузі
На радісне свято — веселе, чудове,—
Ваші діти закінчили початкову школу!.
……………………………………………………..
3. Хай пісня тут лине!
Хай сміх скрізь лунає!
У кожного радісна усмішка сяє.
Всі дружні, веселі, радійте за нас.
Діти (разом). Ми всі перейшли у 5-й клас!
…………………………………………………………….
4. Скільки зустрічали свят ми у цій залі,
А такого свята ми іще не знали!
І сумне, й веселе в нас сьогодні свято,
Будуть всі у п’ятий нас випроводжати!
……………………………………………………………..
5. Багато доброго, нового
Життя відкриє ще для нас.
Як перша сходинка до нього
Для всіх нас буде п’ятий клас.
………………………………………………………………….
6. В день весняний зустрічає школа
Дзвоника останні позивні,
І на серці терпко, як ніколи,
І тобі сьогодні, і мені.
……………………………………………………………..
7. Тріпочуть листочки тополі,
Берізка ніжно шелестить.
Сьогодні свято в початковій школі —
Дзвінок останній продзвенить.
……………………………………………………………..
Ведуча. Останній дзвінок!
Ведучий. 670 днів разом із ранковим сонцем ви, дорогі четвертокласники, переступали поріг рідного класу.
Ведуча. Близько 3 тисяч 200 дзвінків почули ви за 4 роки. Ви чули їх по-різному.
Ведучий. Тоді, коли з букетом квітів ішли на перший урок у перший клас, і тоді, коли він немов би обривав цікаво проведені 40 хвилин вашого
улюбленого уроку. Лунав також довгоочікуваний
дзвінок на канікули.
Ведуча. А ось дзвінок, який ви почуєте сьогодні, буде останнім у стінах рідної початкової школи.
Лунає дзвоник.
Вітаємо дорогу до школи,
Вітаємо наш п’ятий клас.
Дзвіночку, співай, як ніколи,
Дзвени веселіше для нас!
Діти у парах танцюють вальс (під мелодію з мультфільму «Ана-
стасія»).
Ведучий. 2013, 2014, 2015...
Ведуча. Ти уже встиг скучити за уроками математики?
Ведучий. Та ні, намагаюсь пригадати, у якому році
ми вступили до першого класу...
Ведуча (звертається до учнів). А ви пам’ятаєте? Коли ви ще не відвідували школи, яким було ваше життя?
Звучать фонограма «Плач дитини» та уривок пісні «Топ-топ, топает
малыш».
Інсценізація
Батько читає газету. Заходить дочка.
Дочка. Тату, а чому йде дощ?
Тато. Підеш до школи — дізнаєшся!
Дочка. Тату, а у Баби-Яги є бабенятка?
Тато. Звідки я можу знати?
Дочка. Тату, а навіщо коняці коси не плечах?
Тато. Запитай у коняки!
Дочка. Тату, а мотоцикл любить цукерки?
Тато. Не знаю, я його не запитував.
Дочка. Тату, а ти не сердишся, що я в тебе про
все запитую?
Тато. Що ти, моя дитинко? Як можна? Адже, чим
більше ти запитуватимеш, тим більше знатимеш.
Дочка виходить.
Тато. Ось непосидюче! Хоч би швидше тебе до
школи відправити!
Ведуча. А перше вересня пам’ятаєте?
Діти (по черзі)
1. Ось першого вересня,
Скликає дзвоник нас.
Цей день ми не забудемо ніколи!
…………………………………
2. Як рано, восени в свій перший клас
Веселим ранком ми прийшли до школи.
……………………………………………
3. Ми перегорнемо листки
Життя шкільного враз,
Вже зараз ми — випускники,
Але колись ішли до школи в перший клас.
Згадаєм разом чотири радісних роки,
Веселі перерви, цікаві уроки...
4. Ми пам’ятаємо, було навкруги
Море квітів і звуків.
Із теплих маминих рук
Учитель взяв мою руку.
………………………………………………….
5. Наче весела родина,
Всі ми зайшли в світлий клас.
І тоді почалося
Нове життя у всіх нас.
……………………………………………….
6. Усе було: і мрії і бажання,
І хтось радів, а хтось чомусь зітхав,
Все відгуло, настав вже час прощання!
Згадаймо все, хто ще не пригадав.
………………………………………………….
7. Зовсім, зовсім недавно —
чотири роки тому,
Ми, маленькі зернятка, прийшли
в школу свою.
………………………………………………..
8. Хвилювався, як ніколи!
Хвилювався я весь час!
Бо тоді я йшов до школи
Перший раз у перший клас.
………………………………………………………….
9. Давайте пригадаємо разом,
Як вперше на лінійці всі стояли,
Розгублені, малі, кумедні,
З-за квітів ледве виглядали.
Лунає фонограма пісні «Первоклашка».
Діти-першокласники під керівництвом дівчинки, яка виконує роль
учительки, виходять парами та по черзі інсценують веселинки.
1. Учитель:
— Діти, ви прийшли до школи. Тут потрібно поводитися тихо, якщо хочете щось спитати —підведіть руку.
Хлопчик підводить руку.
— Ти хочеш щось спитати?
— Ні, просто преревіряю, як працює ця система.
………………………………………………………
2. — Скільки буде 2 + 2?
— Чотири-и-и-и-и-и-и! (Плаче)
— А чому ти плачеш?
— Хочу п’я-я-я-ять!.
………………………………………………………
3. — Петрику, читай урок!
— Я Буквар забув.
— Візьми у сусіда по парті.
— Я з чужого читати не вмію....
…………………………………………………………
4. — Що, знову двійка?
— Ага, швидше б на пенсію!
……………………………………………………
5.— Діти, хто вже знає, скільки буде двічі по два?
— Чотири! — кричить з місця Маша.
— Молодець! Ось тобі приз — чотири шоколадки.
— Ех! — гірко позіхає Марійка.— Якщо б я знала, що отримаю приз, я б сказала, що вісім!
……………………………………………………….
Ведучий. Так, чудові були ці перші уроки. Скажи, а чи раділи батьки, що ти стала першокласницею?
Ведуча. А як же! Ось, подивись...
………………………………………
1. Тато:
— Донечко, чого ж ти сьогодні навчилася?
— Я навчилася писати._
— Першого ж дня? Ну й дитина, ну й розумниця! Що ж ти написала?
— А хто ж знає, я ще читати не навчилася...
………………………………………………….
2. — Усе, більше я до школи не піду!
— Чому?
— Писати я не вмію! Читати теж не вмію! Та й ще й розмовляти забороняють!
…………………………………………….
3. Син засмучений, кидає портфель. Батько на
це зауважує:
— Синку, що сталося? Ти такий засмучений! Хто насмілився тобі зіпсувати свято першого вересня?!
— Свято?! Нічого собі — свято! Чого ж ви не попередили мене, що це не на день, а на 11 років?!
……………………………………………..
4. Син
Ну і мама! Ну і тато!
Наче справжні дошкільнята!
Нічогісінько не знають —
Смішно і казать комусь —
Бо щодня мене питають
Лиш одне: «Чому?» й «Чому?»
Батько. Ти чому образив Віту?
Мати. А чому отримав двійку?
Батько. І чому прийшов так пізно?
Мати. Та чому в шкарпетках різних?
Батько. Ти чому такий непослух?
Мати. А чому не стелиш постіль?
Батько. Ти чому це вірш не учиш?
Мати. А чому портфель без ручки?
Батько. І чому такий синець?
Син
Ох, настане мій кінець!
Не поясниш їм ніколи —
Хоть би й дуже захотів...
Треба їх віддать до школи —
Хай питають вчителів!
………………………………………………….
10-й учень
Так поступово ми звикали
Тримати ручки й олівці.
Вже нас контрольні не лякали,
Ми часто чули: «Молодці»
…………………………………………………..
11-й учень
Пам’ятаю і зараз, крізь роки,
Перші труднощі, гарний наш клас,
Як же швидко пролинув той час!
Ведучий (звертає увагу на слайди). Цього року ви перейшли
до 2-го класу, а наступного — до 3-го!
………………………………………………….
12-й учень
В світлий, ще ранковий час
В свій просторий, гарний клас
Ми приходимо завжди в строк.
Там багато наших друзів,
У тіснім веселім крузі
Починається урок!
………………………………………………….
13-й учень
Ми всі засвоїли чудово
Прикметник, суфікс, дієслово,
Диктантів купу написали.
Освіченими дуже стали.
……………………………………………………….
Ведуча. Відгадай, будь ласка, загадку: «Спочатку вони учать нас ходити, говорити, а потім просять сидіти струнко та помовчати хоч трошки?»
Ведучий. Це наші улюблені батьки! Пропоную вам поглянути на них очима наших однокласників.
Діти виконують сценки.
……………………………………………………………………….
1. — Мамочко, нам сьогодні щеплення робили.
— Ти, донечко, не плакала?
— Ні, мамо! Вони мене просто не наздогнали!
……………………………………………………………………………..
2. Чи є у вас що-небудь з психології виховання дитини від 5 до 12 років?
— Ремінь солдатський, шкіряний у відмінному стані.
………………………………………………………………………………………..
3. Розмовляють двоє татусів:
— Ну, як справи у твого бешкетника у школі?
— Дякую, уже значно краще, але батьківські збори продовжую відвідувати під чужим ім’ям.
4. Мій тато зателефонував сусідові та запитав:
«Ви виконали завдання з математики? Тоді дайте
списати...»
………………………………………………………………….
5. Мама — синові:
— Коли ти збираєшся виконувати домашні завдання?
— Після кіно.
— Після кіно буде пізно!
— Учитися, мамочко, ніколи не пізно!!!
…………………………………………………………………………………………
6. — Тату, правда, що справжній чоловік залишається спокійним у будь-якій ситуації?
— Так, синку!
— Тоді що тобі показати спочатку: свій щоденник чи мамину нову сукню?
……………………………………………………………………………………
7. Розмовляють батьки:
— Тебе знову викликають до школи, адже наш син знову побив вікна.
— Та скільки у них там вікон?
…………………………………………………………………………………….
8. Тато питає сина:
— Ти коли виправиш погану оцінку у журналі?
— Татусю, я щодня це намагаюся зробити, але
вчителька постійно тримає журнал у руках!
……………………………………………………………………………
9. — Тату, пам’ятаєш, ти мені обіцяв 10 доларів, якщо я перейду до 5-го класу?
— Звісно, пам’ятаю, як твої справи?
— Вітаю, тато, ти цю суму заощадив!
…………………………………………………………………………….
10. — Тато, чому ти замість підпису у моєму щоденнику ставиш хрестик?
— Щоб учителька не подумала, що у такої інтелігентної людини син — бовдур!
………………………………………………………………………………
11. — Як справи у школі?
— Чудово, тато, контракт з 4-м класом подовжено ще на рік!
…………………………………………………………………………..
12. Тато питає сина:
— Що сьогодні додому задали?
— Нічого, тато!
— Дуже шкода, знову доведеться мені мити
посуд.
……………………………………………………………
13. Навіщо ти залишив портфель у школі?
— А що, потрібно було його викинути разом зі щоденником?
……………………………………………………………………..
Ведуча. Швидко час минає... Ось ми вже в четвертому класі!
…………………………………………………………………………………….
14-й учень
Ось четвертий дзвінок нас в дорогу
покликав —
І весело, і сумно всім водночас.
І як не хитруй, а вже стали великі,
Бо всі перейшли у п’ятий клас.
…………………………………………………………………………………..
15-й учень
Дзвоник знову вже лунає
Й до уроку закликає!
1. Тато:
— Це все ти винна! Просиш мене відвідати батьківські збори у класі сина, а в якій він навчається школі — не кажеш!
……………………………………………………………………………….
2. Мати запитує сина:
— Щось я не бачу твого шкільного щоденника.
— А у мене Васько взяв, щоб батьків полякати.
…………………………………………………………………………………….
3. Син прийшов і говорить матері:
— Сьогодні директор школи запитала, чи є у мене брати і сестри, а я сказав, що я — єдина дитина в сім’ї.
— І що ж вона відповіла?
— Вона сказала: «Слава Богу!»
…………………………………………………………………………………..
4. — Тату, ти вмієш розписуватися із заплющеними очима?
— Так, а що?
— Тоді розпишися в моєму щоденнику.
…………………………………………………………………………………..
5.— Чому за тебе виконує домашні завдання тато?
— У мами часу бракує!
…………………………………………………………………………….
6.— Донечко, тобі найбільше сподобалося в музеї?
— Як Петрова зі сходів упала!
……………………………………………………………….
5 - й у ч е н ь. Школа… Багато цікавого, хорошого і трішки сумного
згадує людина, сказавши це слово. Але першою школою, першим учи-
телем в житті людини є не шкільний учитель, а найкраща, наймиліша рідненька мама.
6 - й у ч е н ь. За сумлінну допомогу, щиру підтримку, неабияку силу волі, за відчайдушне терпіння, силу наснаги, за витрачене здоров’я, за те, що весь час допомагали своїм дітям у навчанні...
У с і. Щиро дякуємо!
………………………………………………………………………………………
7 - й у ч е н ь
Ми до батьків сказати хочем слово
І привітати щиро, від душі,
Подарувати пісню вам чудову,
Найкращі прочитати вам вірші.
……………………………………………………………………………………
8 - й у ч е н ь
Бо без батьків чого ми в світі варті,
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту,
І без свого родинного тепла?
………………………………………………………………………………….
9 - й у ч е н ь
Ви ж нас, як пташенят, в гнізді зростили,
Давали дітям раду, як могли.
І в наших душах сонце засвітили,
І крила для польоту нам дали.
………………………………………………………………………………..
1 0 - й у ч е н ь
Чотири роки нас водили вранці,
Несли портфелі наші й ранці,
Із вами ми уроки вчили,
І малювали і лічили.
1 1 - й у ч е н ь
Писали з нами твори вдома,
І як встигали, невідомо,
При цьому готувати їсти,
Білизну прать, місити тісто.
…………………………………………………………………………………
1 2 - й у ч е н ь
Нести домашнії турботи,
Ходити на свою роботу,
І залишатися на диво
Красивими і молодими.
…………………………………………………………………………..
1 3 - й у ч е н ь
Вибачте, наші дорогенькі,—
Може, ми робили що не так.
Та про вас, ви — наші тата й неньки,
Будем турбуватись все життя.
……………………………………………………………………………..
1 4 - й у ч е н ь
Рідна матусю!
Я додав сивину у волосся твоє
І не раз завдавав тобі болю.
Ти сьогодні прийми покаяння моє,
Побажай мені доброї долі.
……………………………………………………………………………
1 5 - й у ч е н ь
Поруч з нами завжди був татусь,
Він про нас піклується і дбає.
Вдома господарство доглядає
І матусі любій помагає.
1 6 - й у ч е н ь
Любі! Ми обіцяєм учитись, дружити,
Гарні оцінки додому носити.
Щоб дарувати радість вам,
Любесеньким нашим батькам.
………………………………………………………………………….
1 7 - й у ч е н ь
Бабусі кохані, найкращі у світі,
Безмежно вам вдячні усі наші діти!
За те, що всі пустощі нам пробачали,
За те, що ніколи на нас не кричали,
За те, що ніколи ви нас не сварили,
За те, що навчили нас господарювати,
За тишу і спокій у затишній хаті!
…………………………………………………………………………….
1 8 - й у ч е н ь
За те, що в’язали для нас рукавички,
А вранці плели нам чудові косички,
За те, що нас пестили та цілували,
За те, що смачненьким завжди частували.
……………………………………………………………..
1 9 - й у ч е н ь
За те, що ви є на цім світі,
Що очі ваші, наче сонечка, нам світять,
Що зігріваєте ви онучат любов’ю,—
Живіть сто років у щасті і здоров’ї.
2 0 - й у ч е н ь
Сьогодні в день святковий, урочистий,
Прийміть, шановні, любі, дорогі,
Подяку, пісню і квітки барвисті,
І наш уклін від серця й до землі.
……………………………………..
У ч и т е л ь (до батьків)
Ви дяку прийміть за дітей хороших,
За втрачені сили, недоспані ночі,
За допомогу, за ваші уміння,
За віру в дітей, за ласку й терпіння,
За те, що у класі ремонти робили,
І фарбували, і клеїли стіни,
Костюми красиві до свят готували,
Іще на змаганнях за них вболівали.
Бажаю ще більше терпіння набратись,
Бо ще вісім років вам разом навчатись.
Діти виконують пісню «Поклін батькам».
Ведучий. Погляньте, діти, на своїх батьків! Їх очі сяють щастям, але вони хвилюються, адже попереду на вас чекає стільки випробувань!
Ведуча. І батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі. Тому любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, частіше дайте їм привід
пишатися вами!
Ведучий. Зробіть так, щоб передчасні зморшки не лягли на їх прекрасні обличчя, щоб їх серця були спокійними за вас!
……………………………………………….
Діти (по черзі)
1. Пора уже знов якийсь вірш написати,
На цей раз напишу про маму і тата.
Бо це заслужили любі батьки,
Щоб присвятити їм милі рядки.
…………………………………………………………………………
2. Ви дали на світ нам наше життя,
Ростили, кормили і вчили пуття.
І безліч ночей через нас ви не спали,
…………………………………………………………
3. У скрутні часи ви з нами були,
Усе, що могли, ви нам віддали.
Віддали свою батківську турботу,
І ласку, любов, і тепло, і скорботу.
……………………………………………………………………..
4. Тепер вже великі ми стали за час,
Але діточками залишились для вас.
І хочем тепер, щоб ви нами гордились,
Що ви хоч не даром колись так
трудились.
………………………………………………………………………….
5. І будуть поволі роки проминати,
Та своїх батьків будем пам’ятати.
Ми вас не забудем до кінця своїх днів,
Ось до землі вам наш щирий уклін.
…………………………………………………………………………..
6. Бо без батьків чого ми в світі варті,
Без маминої ласки і тепла
І без батьківської строгості і жарту,
І без свого родинного тепла.
…………………………………………………………………………………
7. Ви ж нас, як пташат, в гнізді зростили,
Давали дітям раду, як могли.
І в наших душах сонце засвітили,
І крила для польоту нам дали.
………………………………………………………………………………..
8. Чотири роки нас водили вранці,
Несли портфелі наші, ранці,
Із нами ви уроки вчили,
І малювали, і лічили.
…………………………………………………………………………………..
9. Писали з нами твори вдома,
І як встигали, невідомо,
При цьому готувати їсти,
Білизну прати, місити тісто.
……………………………………………………………………………………..
10. Нести домашнії турботи,
Ходити на свою роботу,
І залишатися на диво
Красивими і молодими.
……………………………………………………………………………………..
11. Ми любим вас, кохані мами й тата,
Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,
Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,
І щоб в житті ніколи не хворіли.
……………………………………………………………………………
12. Хоч часом ми буваємо нечемні,
І дуже ви хвилюєтесь за нас,
Але у серці знаємо, напевно:
Ми більше радуємо вас!
13. Любі!
Ми вам обіцяємо: учитись, дружити,
Гарні оцінки додому носити,
Щоб дарувати радість вам,
Любесеньким нашим батькам.
……………………………………………………………
Діти виконують пісню для батьків. Вручають своїм батькам медалі
«Найкращому батькові», «Найкращій мамі», виготовлені власноруч.
Ведучий. А хто у школі заміняв нам батьків?
Ведуча. Ну, звісно, наша вчителька!
Ведучий
Перша вчителька! Добра, терпляча,
Наче мама була нам малим.
Ведуча
А любов її щира, гаряча
Зігрівала сердечко усім.
………………………………………………..
Діти (по черзі)
1. Ми малі на лінійці стояли,
А в очах і цікавість, і страх!
В ручках квітів букети тримали,
І тремтіла тривога в серцях.
…………………………………………………………………
2. Ви ж, як фея, і добра, і мила,
Усміхнулися лагідно нам.
Як же щиро ви всіх нас любили!
Як нас завжди хвалили батькам!
…………………………………………………………………………
3. Ой, нема де правди діти,
Було всяке серед нас:
Той у школі звик шуміти,
Той урок не хотів вчити,
Той запізнювався в клас.
Пустували не раз і не два,
І уроки зривати уміли,
В вас боліла від нас голова,
Але ви все одно нас любили.
………………………………………………………………………….
4. Та такого не було,
Щоб робив це хтось на зло,
Бо усі ми повсякчас,
Дуже-дуже любимо вас!
………………………………………………………………………………
5. Ой, мороки було з нами
Вчительці багато, як по сто слів за
хвилину
Вчились ми читати!
………………………………………………………………………………
6. Останнє нині в нас побачення,
Нам сумно розлучатись з вами.
І просимо у вас пробачення
Ми найщирішими словами.
………………………………………………………………………………..
7. За те, що колись хтось не вивчив урок,
Домашнє завдання не виконав в строк.
……………………………………………………………………………..
8. А хтось одержував знову двійку,
Встрявав з товаришем у бійку,
9. Базікав часто безупинно...
Та ви прощали нам провини!
……………………………………………………………………………
10. Так, ми в житті вас не забудемо
І пам’ятати завжди будемо
І слово, й усмішку ласкаву,
То хитрувату, то лукаву,
І ту любов, що віддавали,
Серця дитячі зігрівали.
За все ми вдячні вам без ліку,
Спасибі ніжне і велике!
………………………………………………………………………….
11. Сьогодні тривожний і радісний день,
Зібрались ми всі в цій залі,
Читаємо вірші, співаєм пісень,
Ми зовсім дорослі вже стали.
…………………………………………………………………………
12. Ми тепер ідемо в п’ятий клас,
Далі будемо продовжувати вчитись.
Але хоч зустрінемось не раз,
Цьому більше вже не повторитись!
……………………………………………………………………………
13. Прийдуть до вас нові маленькі дітки,
Ви їх так само будете навчать.
А в перші дні, буває так нерідко,
Вам буде якось нас не вистачать.
………………………………………………………………………
14. Нам теж без вас незвично буде трішки,
Але до всього треба нам звикати.
Ми в цьому році більш складніші книжки
Вже самостійно будемо вивчати.
……………………………………………………………………..
15. Ми всі закінчили четвертий свій клас,
І старше життя вже чекає на нас.
Але ми сьогодні в останнє свято
Велике «спасибі» повинні сказати
Всім вчителям в урочистий цей час,
За те, що навчили ви добре всіх нас!
……………………………………………………………………………………..
16. Свої надсилаємо вам привітання,
Найкращі прийміть від нас побажання.
У святковий, веселий і радісний час
Звертаємо нашу увагу на вас!
Діти виконують пісню для вчителів.
Ведучий
Спасибі керівництву школи
За те, що школа — дім наш рідний.
Ведуча
Не підведемо її ніколи,
Її ми слави будемо гідні.
На нашому святі присутні гості,
тож до них мовимо слово!
Директор у школі — фігура центральна,
Як кажуть в народі — всьому голова!
Директор на місці — то й школа у шані,
І як він скерує, так підуть діла!
Тож особливе йому шанування —
Вітаєм директора з різних боків,
Бо він і учитель, господар і нянька
Педколективу, і учнів, й батьків.
…………………………………………………………….
1 5 - й у ч е н ь
Щасливий директор,
коли в нього дружні,
Розумні і мудрі заступники.
Всі завучі в школі — поміч надійна,
Як Всесвіту давнього ті три кити.
Отож, ми сьогодні вітаємо радо
Тих, в кого турбот крім уроків — гора!
Спасибі їм треба сьогодні сказати
І пісню для них заспівати пора.
1 6 - й у ч е н ь
Спасибі усім, хто працює у школі.
За ласку, увагу, турботу, привіт.
Ми всі полюбили ці рідні серця,
Які дарували любов без кінця.
Нехай ваша доля не знає невтіхи,
Хай стелиться цвітом земля,
Хай радість живе лиш
під вашими стріхами,
Усім вам здоров’я й добра!
2. Спасибі усім, хто працює у школі
За ласку, увагу, турботу й привіт!
Ми всі полюбили цей рідний куточок!
І тут нас навчали про весь білий світ.
…………………………………………………………………………..
Ведуча
Сьогодні ми прощаємось з вами,
Бо більше ви не будете нас вчить.
Ведучий
У клас до нас прийде вже інша мама,
Щоб за неправильні вчинки посварить.
………………………………………………………..
Діти (по черзі)
1. Шановна вчителько нова!
За нас ви будьте певні,
Хоч ми рухливі і шумні,
Зате розумні й чемні!
………………………………………………………
2. Хоч інколи ми пустуни маленькі,
Хоч часто в школі ми здіймаємо галас
і сміх.
Та ми потягнемось до вас,
немов до неньки,
Якщо полюбите ви щиро нас усіх!
……………………………………………………
3. Ми будемо учитися на відмінно,
І з поведінкою буде все гаразд.
Та ви прийміть нас в старший,
в п’ятий клас.
4. Четвертий клас! Четвертий клас!
Рік назад ти прийняв нас.
Ми прощаємось з тобою.
Переходимо в п’ятий клас.
……………………………………………………
5. У нас усіх прощальний настрій,
Ми схвильовані украй.
Скажем разом:
«Середня школо, здрастуй!
Початкова школо, прощай!»
Ведуча. Ми учні 4-го класу, які переходять до 5-го, присягаємо, що будемо прибігати до школи на перший урок з очима, що палають від допитли-
вості.
Діти (разом). Клянемося!
Ведучий. З вовчим апетитом поглинати всі знання і перетравлювати їх до кінця, щоб не було гальма.
Діти (разом). Клянемося!
Ведуча. Клянемося підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів і адміністрації школи.
Діти (разом). Клянемося!
Ведучий. Клянемося з гідністю донести високе звання «Учень школи» до закінчення навчання!
Діти (разом). Клянемося! Клянемося! Клянемося!
Учителька вручає дітям диплом випускника початкової школи.
Діти виконують гімн школи.__a
Телеграма
Текст: О, бриліанто, ticher!
Переклад : О, дорога наша вчителько!
Текст: Емансипація зробинто з тебе трудяга.
Переклад : Ти прекрасна, мов троянда на Південному березі Криму!
Текст: Язик на плечі: кухара, прара, уроки-мороки, дитята нянчара, мужа стрічара.
Переклад : Руки твої білосніжні, мов крила райської птахи.
Текст: О, бриліанто, ticher!
Переклад : О, дорога наша вчителько!
Текст: О, уно-моменто раз на рік.
Переклад : Цілий рік учні дарували тобі радість.
Текст: Ізумрудо, алмазо, рубіно, бамбіно бандіто.
Переклад : Учні твої слухняні, мов янголятка.
Текст: Палацо, фонтано – дві кімнати й ванна.
Переклад : Будинок твій величний і просторий.
Текст: Еники-беники, нема вареники, гречко, картопелє, делікатно макароне.
Переклад : Страви на твоєму столі вишукані й розкішні: полуниця з вершками, ананаси в шампанському.
Текст: О, бриліанто, ticher!
Переклад : О, дорога наша вчителько!
Текст: Секрето фантасто, як умудрето красно буто.
Переклад : Ну як не бути прекрасною з таким життям?
Текст: Желанто!
Переклад : Що побажати тобі?
Текст: Зарплато виплато, сили прибуванто, терпіння вистачанто, учні слухняно, чоловік помаганто, здоров`я, щастя і фортуне. Дякуванто за вислуханто!
Переклад : Без перекладу.
Учитель
Дорогі батьки!
Ви дяку прийміть за дітей хороших,
За втрачені сили, недоспані ночі,
За допомогу, за ваші уміння,
За віру в дітей, за ласку й терпіння.
Костюми красиві до свят готували,
І ще на змаганнях за них вболівали.
Бажаю, ще більше терпіння набратись,
Бо ще вісім років вам разом навчатись.
За те, що не залишалися осторонь шкільних
проблем
і брали активну участь у житті класу,
мамам присвоюється звання «Фея мудрості та терпіння
», а татусям — «Король мужності й витримки».
Діти вручають медалі та квіти.