ІІІ . Вивчення нового матеріалу
1. Гра «Дари Сонця» (ґронування)
світло
тепло
На дошці — велике сонечко. Діти мають назвати, що сонечко дарує землі (наприклад: тепло,світло, енергію, життя, красу, можливість зрос-ання). Усе назване дітьми записують на промінцях сонця.
— Сонце — джерело життя на нашій планеті.
Життя на Землі неможливе без енергії сонячних
променів.
2. Бесіда «Сонце і тварини»
— Для жителів планети Земля сонячне світло і тепло мають велике значення. Сонце зігріває й освітлює Землю. Завдяки цьому тварини бачать навколишній світ.
— Чи всім тваринам потрібне сонячне освітлення?
— А тим тваринам, у яких відсутні очі?
— Чи всім тваринам потрібне сонячне тепло?
— Сонячні промені допомагають виробляти
в тілі тваринних організмів дуже корисні речовини — вітаміни.
Фізкультхвилинка
Раз, два! Час вставати,
Будемо відпочивати.
(Підвестися і вийти з-за парт.)
Урок 1
Тема. Сонце та його значення для життя на Землі
Мета: формувати в учнів уявлення про Сонце, про значення сонячного світла і тепла для рослин, тварин, людини; показати значення Сонця в житті тварин і рослин;
розкрити значення сонячного світла і тепла в житті людини; учити спостерігати за висотою Сонця і встановлювати найпростіші зв’язки між висотою Сонця і кількістю тепла, що Сонце посилає на землю; сприяти формуванню в учнів потреби до пізнання світу.
Обладнання: малюнки Сонця, рослин, тварин; енциклопедія «Космос»; сигнальні картки.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
I. Організаційний момент
1. Психологічна хвилинка
Зазирнуло ранком сонце
До школяриків у віконце,
У дзвіночок калатало,
Промінцями лоскотало:
— Прокидайтесь, не баріться,
Не пустуйте, гарно вчіться!
2. Вправа «Погода»
— Який сьогодні день?
— Які число і місяць?
— Яким є стан неба?
— Чи дув вітер, коли ви йшли до школи?
— Чи є опади?
ІІ . Повідомл ення теми і мети уроку
1. Р обота над загадками
yy Вдень у небі гуляє,
А ввечері на землю сідає. (Сонце)
yyПостійного місця не має,
День і ніч бродить,
Весь світ обходить. (Сонце)
yy Гарне, добре, на всіх дивиться,
А людям на себе дивитися не дозволяє.
(Сонце)
Сторінками природи
Три, чотири! Присідаймо,
Швидко втому проганяймо.
П’ять, шість! Засміялись,
Кілька раз понахилялись.
Зайчик сонячний до нас
Завітав у світлий клас.
Будем бігати, стрибати,
Щоб нам зайчика впіймати.
Прудко зайчик утікає
І промінчиками грає.
Сім, вісім! Час настав
Повернутися до справ.
(Присідання.)
(Нахиляння тулуба вперед-назад,праворуч-ліворуч.)
(Стрибки на місці.)
3. Б есіда «Сонце і рослини»
— Сонячне світло і тепло потрібні не лише тваринам, але й рослинам. Вони ростуть, цвітуть, дають плоди і насіння в теплу погоду. Узимку рослини сплять. Спекотного літнього дня, коли
Сонце нещадно палить, тварини можуть сховатися в тіні. А рослинам нікуди втекти і сховатися. Вони покривають свої листочки товстим шаром воску або білими волосками. Віск і волоски захищають листя від опіків. Якщо тварини можуть жити без сонячного світла в печерах і під землею, то рослини жити без сонячного світла не можуть.
Сонце допомагає рослині живитися. Як саме? Послухайте про це казку.
Живуть у листі рослин маленькі чарівники — хлорофілові зернятка. Вони такі малі, що розглянути їх можна тільки під мікроскопом. Колір їх яскраво-зелений. І листя рослин зелене через те, що хлорофілових зерняток у них міститься багато.
Рано-вранці, щойно Сонце простягне свої промені, прокидаються чарівники — хлорофілові зернятка, відразу беруться до роботи.
Корінцям наказують: «Корінці, корінці, беріть воду із землі!». Стеблинці віддають команду:
«Стеблинко, стеблинко, подавай воду від корінців
до листочків!».
Листочку наказують: «Листочок, листочок, відкривай стоми, подавай нам повітря!».
(Стоми — це такі віконця в шкірці листа, у які входить і виходить повітря та пари води.) Потім зелені чарівники беруть сонячні проміннячка. Проміннячками змішують воду і вуглекислий газ, що взяли з повітря. І ось диво! З води і вуглекислого газу утворюються цукор та кисень. Цукром годуються і корінець, і стеблинка, і листочки, і плоди, і насіння. Вони їдять цукор і ростуть. Кисень, що всім потрібний для дихання, хлорофілові зернятка віддають у повітря.
Увесь день зелені чарівники перемішують сонячними
проміннячками воду і вуглекислий газ, годуючи рослини та очищуючи повітря. Сонечко спати лягає, і хлорофіловим зерняткам настає час відпочити. Ми повинні їм подякувати за те, що вони очищують повітря і годують рослини.
А ви подумайте, перш ніж зірвати або пошкодити лист рослини, адже скільки чарівних зерняток можете згубити!
— Діти, вам сподобалася казка?
— Навіщо рослинам сонячні промені?
Висновок. У природі все починається з Сонця, що послало на вологу землю свої золоті теплі промінці й пробудило до життя всі травички, билинки, кущики і дерева. Під цими ласкавим теплом
і світлом на чистому повітрі вони виросли й дали їжу всім рослиноїдним тваринам. Ті, у свою чергу, дали їжу для дрібних хижаків, якими живляться великі за розмірами хижі звірі й птахи.
4. Бесіда «Сонце і людина»
— Сьогодні ми багато говорили про те, що і рослинам, і тваринам потрібні сонячні світло й тепло.
— Чи потрібні сонячні світло і тепло людині?
— Навіщо? (Розповіді дітей.)
— Чи можливе життя на Землі без їжі?
— Що, окрім сонячного світла, тепла і ґрунту,
потрібно рослинам для зростання та розвитку?
Фізкультхвилинка
Встало вранці ясне сонце,
Зазирнуло у віконце.
Ми до нього потяглися,
За промінчики взялися.
Будем дружно присідати,
Сонечко розвеселяти.
Встали-сіли, встали-сіли.
Бачите, як звеселили.
Стало сонце танцювати,
Нас до танцю закликати:
Нумо разом, нумо всі
Потанцюєм по росі.
(Потягування.)
(Присідання.)
(Танцювальні рухи.)
IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів
1. Б есіда за малюнками
На дошці — малюнки Сонця за різний час доби.
— Що трапилося б, якби раптом зникло Сонце?
Сторінками природи
— А що трапилося б із живою природою?
— Коли Сонце гріє найтепліше?
— Чому вранці та ввечері воно дає мало тепла?
— Чи видно Сонце, коли небо захмарине?
— Чому хмарного дня прохолодніше?
— Яку пору доби зображено на кожному з малюнків?
Чому ви так уважаєте?
— Як високо перебуває Сонце над землею протягом дня?
— Чому влітку вранці та ввечері прохолодніше, а в полудень — спекотно?
2. Гра «Хрестики-кулики» (сигнальні картки)
Уранці та ввечері Сонце — низько над землею і дає мало тепла.
Сонце завжди гріє однаково.
Хмари затримують тепло сонячних променів.
Без тепла проростає насіння, квітують рослини, достигають плоди.
У полудень Сонце піднімається високо і дає більше тепла.
Сонце потрібно всьому живому.
3. Робота в малих групах (по 3–4 учні)
Пояснення вислову: «Сонце світить, Сонце сяє — вся природа воскресає!».
4. Робота над загадками
В небі я труджуся,
Знає мене кожен.
Я на всіх дивлюся,
На мене ж — не можна.
Всі його люблять, всі на нього чекають,
А хто подивиться — кожен скривиться.
Гріє, гріє, припікає,
Всіх у воду заганяє.
Висновок. Життя на Землі без Сонця неможливе: якщо припинить світити Сонце, то зелені рослини загинуть, адже вони не можуть житии без тепла і світла; тваринам та людям нічим буде
харчуватися. Усе живе замерзне від нестерпної холоднечі.
Проте, цього не станеться, тому що Сонце — зірка, що випромінює у простір силу-силенну тепла і світла. На небі Сонце здається маленьким яскравим кружечком лише тому, що нас від його відділяють 150 млн км. Температура сонячної поверхні — 6000 градусів, а біля центру — 15 млн градусів. Учені підрахували, що Сонце світитиме ще мільярди років.
V. Підсумок уроку
Вправа «Телефон» (зателефонувати мамі й дати відповіді на запитання)
— Що таке Сонце?
— Далеко чи близько воно від нас?
— Що Сонце дає людині?
— Кому, крім, людей, ще потрібне Сонце?
— Чи потрібне Сонце рослинам?
— Що Сонце дає тваринам?
— Чи однаково світить і гріє Сонце у різний час доби? У різні пори року?
— Які загадки про Сонце ви запам’ятали?
— Ви сьогодні дуже гарно працювали, тому
Сонце дарує вам часточку свого тепла — маленькі сонечка.
Урок 2
Тема. Вода та її властивості. Демонстрація властивостей води
Мета: дати учням уявлення про основні властивості води (прозора, рідка, без кольору, без запаху, розчиняє деякі речовини); розвивати активне пізнавальне ставлення до природи, дослідницький підхід до пізнання властивостей води; сприяти створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів; виховувати бережливе ставлення
до води.
Обладнання: сигнальні картки; предметні малюн-
ки; таблиця; склянка з водою; сіль; цукор; пісок; банка;
ложка; молоко.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
I. Організаційний момент
1. Привітання
Пролунав уже дзвінок.
Починається урок.
Працюватимем старанно,
Щоб почути у кінці,
Що у нашім першім класі
Діти — просто молодці!
2. Вправа «Погода»
— Сьогодні: ... грудня, ... день тижня, ... погода,
... опади, ... вітер.
— Як змінилася погода за цей тиждень?
Сторінками природи
II. Повідомл ення теми і м ети уроку.
Робота над загадкою
Буває хмаркою вона,
Пушинкою буває,
Бува, як скло,
Крихка й тверда
Звичайна, підкажіть... (вода).
— Сьогодні ми дослідимо властивості води.
III. Вивчення нового матеріалу
1. Д емонстрація властивостей води.
Проведення досліду 1
— Візьміть склянку з водою. Насипте сіль і розмішайте її.
— Що відбувається з кристалами солі? (Вони зменшуються і незабаром зовсім зникнуть.)
— Але чи зникла сіль? (Ні, вона розчинилася.)
— Проведемо аналогічний дослід із цукром.
Що сталося? (Цукор також розчинився у воді.)
— Наступний дослід проведемо з річковим піском.
Візьмемо склянку з водою і додамо річковий пісок. Що сталося? (Піщинки падають на дно склянки і лежать там, не змінюючись.)
— Запишіть результати ваших спостережень у зошит.
Висновок. Цукровий пісок розчиняється у воді. Сіль розчиняється у воді. Річковий пісок не розчиняється у воді.
2. Фізкультхвилинка «На зеленій галявині»
На зеленій галявині, де рясна трава,
Дзюркотить криниченька, чиста, лісова.
(Діти ходять по колу.)
До води схиляються квіти запашні.
(Нахили тулуба вперед, руки витягнуті вперед, стежать поглядом за пальцями.)
Камінці поблискують в темній глибині.
Ми збирали ягоди, забрели сюди.
(«Збирають» ягоди, присідають.)
Відпочити в затишку сіли край води.
Ходять в лісі шелести, дзюркотить вода —
Це казки криниченька нам розповіда.
(Ходьба.)
3. Проведення досліду 2
— Скуштуйте воду. (Вона не має смаку.) Увага! Якщо ви сумніваєтеся у чистоті джерела, питии з нього воду заборонено!
— Як очистити воду від нерозчинних речовин?
(За допомогою фільтру)
— Що таке фільтрування? (Очищення води від нерозчинних домішок.)
— Чому джерельна вода чиста? (Вона проходить крізь товстий шар піску, очищується.)
— Чим вода відрізняється від шматка дерева або каменя? Їх можна взяти до рук, кинути на підлогу?
(Вода рідка, її не можна взяти до рук.)
— Що станеться, якщо ви візьмете воду до рук? (Вона витікатиме.)
— Чи має вода певну форму? (Ні)
— Чи можна її покласти на стіл? Що станеться?
— Наллємо воду в склянку. Якої форми вона набула? (Форми склянки)
— Наллємо воду в банку. Якої форми вона набула?
(Форми банки)
— Що таке вода? (Рідина)
Висновок. Вода — рідина, позбавлена своєї
форми, а набуває форми посудини, у якій міститься.
Рідина легко змінює свою форму, розтікається.
— Які рідини вам відомі? (Вода, молоко, сік,
бензин)
— Чим рідина відрізняється від твердих тіл?
(Не має форми, розтікається.)
4. Проведення досліду 3
— Погляньте на акваріум із рибками. Що можна сказати про воду? Що ви там бачите?
— Як довести, що вода прозора?
На столі дві склянки. В одну наливаємо воду, в іншу — молоко.
В обидві опускаємо ложки. Що ви бачите? Що можна сказати про воду і про молоко? (Молоко — біле, а вода — прозора.)
— Ви були на річці або озері? Спостерігали за мешканцями водойм? Чи завжди видно дно водойми?
(У багатьох річках або озерах вода така чиста і прозора, що за ясного літнього дня ми можемо спостерігати риб, які плавають на глибині.
У каламутній воді під час весняної повені риб не видно. Каламутна вода не прозора.)
— Якого кольору вода? (Прозора)
— Погляньте на наші склянки з водою і молоком.
Якого кольору рідина в склянках? (Молоко — біле, а вода — безбарвна)
— Як визначити запах рідини? (Понюхати)
— Як правильно визначити запах? (На відстані 20–30 см від обличчя тримати посудину з рідиною. Потім рухами руки спрямувати потік повітря у свій бік.)
Сторінками природи
— Чому необхідно робити саме так, а заборонено
наближати ніс до ємностей, щоб понюхати? (Можна різким запахом обпалити носову порожнину.)
— Дізнаймося, чи має вода запах. (Вода без запаху.)
— Який смак у води? (Позбавлена смаку.)
— Чому говорять, що вода «солодка»? (Коли дуже хочеться пити.)
5. Робота в групах. Вправа «Мозковий штурм»
Учні розповідають, як використовують воду у побуті приготування їжі, гігієнічні процедури, прання, миття посуду, підлоги, догляд за свійськими тваринами, поливання квітів тощо).
6. Фізкультхвилинка «Каченята»
Раз, два — всі пірнають,
Три, чотири — виринають,
П’ять, шість — на воді
Кріпнуть крильця молоді,
Сім, вісім — що є сили
Всі до берега поплили,
Дев’ять, десять — обтрусились
І за парти опустились.
IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів
1. Гра «Так чи ні?» (сигнальні картки)
— Які властивості води ви знаєте?
- Є розчинником солі й цукру;
- не розчиняє річковий пісок;
- позбавлена смаку;
-тече;
- набуває форми посудини;
- не має запаху;
- прозора;
- безбарвна;
- випаровується.
— Чому джерельна вода чиста? (Вона проходить крізь товстий шар піску й очищується.)
— Чи замерзає джерело взимку? (Ні, оскільки вода постійно рухається.)
2. Робота в парах
— Спробуйте скласти вірш про воду за поданими римами.
- в’ється — сміється;
- чиста — промениста.
V. Підсумок уроку
Вправа «Емпатія»
— Зараз ви перетворитеся на рибок і розкажете, про які дивні властивості води ви дізналися.
(Вода — рідина: без кольору, без смаку, без запаху,тече, прозора, не має форми, випаровується. Вода розчиняє сіль і цукор, але не розчиняє річковий пісок.)
Урок 3
Тема. Вода в природі та житті людини. Дослідницький практикум. Куди зникає вода з калюжі?
Мета: закріплювати знання учнів про властивості води; розповісти про зміни стану води, значення води
в природі, дослідити, куди зникає вода з калюжі; розвивати спостережливість, пізнавальні інтереси; виховувати бережливе ставлення до води.
Обладнання: смайлики; мікрофон; предметні малюнки; штатив; тарілки зі снігом, льодом, водою; малюнки тварин, Землі з космосу.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
1. Привітання
У ч и т е л ь
Встаньте, діти, всі рівненько,
Посміхніться всі гарненько,
Поверніться до гостей,
Привітайтесь: «Добрий день!»
Д і т и
Всім присутнім — здоров’я й добра.
Тепер до роботи нам братись пора.
2. Психоформула
— Який у вас настрій? Покажіть смайлики.
— Ваш смайлик посміхається, отже, все гаразд.
— Я бажаю, щоб такий настрій був у нас до кінця уроку.
ІІ . Актуалізація і корекція опорних знань
1. Вправа «Інтерв’ю»
— Який сьогодні день?
— Яке небо? (Ясне, хмарне, похмуре)
— Чи дме вітер?
— Чи світить сонце?
— Чи були опади?
— Як змінилася погода за цей тиждень?
Сторінками природи
2. Вправа «Мозковий штурм»
— Що вам відомо про воду? (Вода — рідина: без кольору, без смаку, без запаху, тече, прозора, не має форми, випаровуєть-
ся. Вода розчиняє сіль і цукор, але не роз-
чиняє річковий пісок.)
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності, повідомл ення теми уроку
У ч и т е л ь
Сьогодні у нас
Незвичайний урок,
Сьогодні ми зробимо
Ще один крок
В країну Природи,
В країну Води,
Про те, що пізнали,—
Розкажемо ми.
Робота над загадкою
yy Я і хмара, і туман, і струмок, і океан,
І літаю, і біжу, і скляною бути можу.
(Вода)
— Сьогодні ми дізнаємося, як вода перетворюється на туман або може стати шматочком льоду; яке значення має вода у природі.
ІV. Cприймання й усв ідомл ення нового матеріалу
1. Читання казки вчителем
Зібралися якось спортсмени-фігуристи, Орел і Щука та розговорилися про те, яка речовина на світі їм найбільше подобається.
Ф і г у р и с т и. Наша речовина тверда, як камінь, прозора, блищить на сонці.
Щ у к а. А я люблю рідку речовину. Вона прозора і пружна.
О р е л. Мені подобається біла речовина. Вона холодна і легка. Я часто бачу її високо в горах біля свого гнізда.
2. Проведення досліду вчителем
— Показали фігуристи свою улюблену речовину (шматочки льоду в тарілці), Щука — свою (вода в тарілці), а Орел — свою (сніг на тарілці).
(На штативі одна під одною розташовують:
спиртівку — тарілку з водою — тарілку з льодом — тарілку зі снігом. Проводять спостереження за випаровуванням і конденсацією пари.)
— Чому на дні тарілки з’явилися краплі води?
— Чому у тарілці з’явилася вода? (Пара від киплячої води піднімалася вгору, а на холодному дні тарілці знову перетворювалася на воду; лід у тарілці від тепла почав танути — перетворювався на воду)
— Зраділи Орел, Щука і фігуристи. Виявляється, любили вони одну і ту саму речовину — воду, але в різних станах: рідкому, твердому, газоподібному.
3. Робота за підручником
— У якому стані вода у склянці?
— Яка вода випаровується з носика чайника, що стоїть на вогні?
— Яка вода падає з неба влітку і взимку?
— Що відбувається з бурульками теплого сонячного дня?
— Чому не можна смоктати бурульки та їсти сніг?
4. Фізкультхвилинка
Добре те, що сонце світить,
Добре те, що віє вітер,
Добре те, що цей ось ліс
Разом з нами ріс і ріс!
Добре те, що в нашій річечці
Синя, не брудна вода
І мене матуся рідна
Після школи зустріча!
Добре гратися надворі,
Добре вчитися у школі!
5. Д ослідницький практикум. Куди зникає вода з калюжі?
— Після дощу вулиці та дахи будинків мокрі, скрізь калюжі. Щойно з’явиться Сонце — все висихає. Куди зникає вода? (Вона випаровується, перетворюється на пару, що розчиняється в повітрі.)
— Що відбувається з водою в річках, озерах,
морях? (Вона випаровується.)
— Що відбувається з водою за холодної погоди?
(Вона випаровується, але не так швидко, як за теплої.)
— Улітку на вулицю вивішують мокру випрану білизну. Що відбувається з білизною? (Вона за деякий час стає сухою.)
— Куди зникає вода? (Вона перетворилася на водяну пару, випарувалася.)
6. Бесіда з елементами розповіді
— Води на Землі багато. Якщо поглянути на нашу землю з космосу, то побачимо, що вона блакитна, адже поверхня Землі на 3/4 вкрита водою. Вона є в морях і річках, замерзла в льодовиках
і парує в повітрі.
— Але це ще не все! (Учитель здавлює пальцями листок рослини — між пальцями з’являється вода.)
— Де ще можна знайти воду на землі? (У рослинах)
— Дійсно, у листках, стеблах, плодах рослин міститься вода. (Помідор на 95% складається з води, огірок містить 98 % води.)
— У тілі тварини і людини теж є вода — 65%.
Вода є в кожній живій істоті. За добу людина витрачає до 4 літрів води. Як зарадити собі? (Потрібно пити багато води.)
— Що сталося б, якби в природі зникла вода?
(Де немає води, там немає життя.)
— Чи можуть рослини, тварини, людина житии без води? (Ні. Людина може прожити без води лише три доби.)
— Що станеться, якщо не поливати кімнатні рослини? (Вони засохнуть.)
— Багато тварин мешкають у воді. Бобер споруджує собі будинок посеред водойми з підводним входом — це захист від хижаків. Кит на повітрі був би роздавлений власною масою. Тільки у воді
він може знайти потрібну кількість їжі. Жаби народжуються у воді та живуть біля неї та у ній.
Висновок. Вода необхідна всім живим істотам.
Рослини, тварини і люди п’ють воду для того, щоб постійно оновлювати її запаси в організмі. Без води живий організм гине. Для деяких тварин вода є єдиним місцем життя. Без води не можуть жити рослини.
— З давніх часів людина використовує силу води. На річках побудовані потужні гідроелектростанції. Потрібна вода і в промисловості. Наприклад, для виробництва одного підручника потрібно 16 літрів води.
— Кількість чистої води на Землі зменшується.
Люди все більше використовують воду для потреб промисловості, сільського господарства і забруднюють її відходами виробництва. Учені придумали різні способи очищення води.
— Пам’ятайте! Воду потрібно берегти. На Земній кулі вже є території, де воду продають, бо її дуже мало.
Висновок. Вода дуже потрібна людині, тваринам, рослинам. Отже, потрібно охороняти, берегти її, не забруднювати, використовувати дбайливо.
Фізкультхвилинка
— Якщо ти не смокчеш бурульок, то плесни у долоні.
— Якщо ти поливаєш кімнатні квіти, то присядь.
— Якщо ти завжди миєш руки, то тупни ногою.
— Якщо ти закриваєш крани, то підстрибни.
— Якщо ти переконаний, що слід кожній людині піклуватися про природу, то простягни руку своєму сусідові.
V. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів
1. Гра «Встав потрібні слова»
Вода перебуває у ... станах.
Коли холодно, вода ...
Коли кипить чайник, то з його носика виходить ...
Вода ... сіль і цукор.
Вода ... камінь, пісок, цвях.
Вода потрібна ...
2. Читання оповідання Б. Вовка «Бережіть воду»
3. Робота в групах. Малювання листівок«Бережи воду»
VI. Підсумок уроку
1. Вправа «Мікрофон»
— Де зустрічається вода в природі?
— Чи можуть жити без води рослини і тварини?
— У яких трьох станах може перебувати вода?
— Які властивості води ви знаєте?
— Які загадки про воду вам відомі?
2. Розвішування листівок по школі
Урок 4
Тема. Повітря та його властивості. Демонстрація властивостей повітря
Мета: з’ясувати властивості повітря і значення повітря в природі; проводити досліди, фіксувати й аналізувати результати, дотримувати інструкцій і правил техніки безпеки під час проведення демонстрацій та дослідів; виховувати пізнавальний інтерес.
Обладнання: предметні малюнки; поліетиленовий пакет; банка з водою; склянка; повітряна кулька; телефон.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
I. Організаційний момент
1. Привітання
У ч и т е л ь
Щось відоме та нове
Зустрічає скрізь тебе.
Все уважно розглядай,
Точну відповідь шукай.
Щоб помилок уникати,
Треба розум розвивати,
Гостре око, слух,
Терпіння — і тоді прийде уміння.
2. Вправа «Погода»
— Який сьогодні день?
— Яке число і місяць?
— Яким є стан неба?
— Чи був вітер, коли ви йшли до школи?
— А опади?
ІІ . Мотивація навчальної діяльності, повідомл ення теми і мети уроку
Робота над загадкою
Куди ступиш — всюди маєш,
Хоч не бачиш, а вживаєш. (Повітря)
— Наша планета Земля з усіх боків оточена повітрям, яким ми дихаємо. Проте ми його не бачимо, тому що воно... Сьогодні ми за допомогою дослідів визначимо властивості повітря.
III. Вивчення нового матеріалу
1. Демонстрація властивостей повітря
(Iснує навколо нас, без запаху, прозоре, намагається зайняти весь доступний простір)
— Навіщо нам потрібне повітря? (Воно _______потрібне для людини, тварин і для рослин.)
— Що станеться, якщо повітря раптом зникне?
(Ми не проживемо і декількох хвилин.)
— Де знаходиться повітря? (Повітря заповнює всі проміжки і щілини в предметах. Воно розчинене у воді морів, озер, річок, струмків.)
— Повітря оточує нас з усіх боків. Ви можете торкнутися повітря? Проведімо дослід — і ви відчуєте його.
— Візьміть поліетиленовий пакет й «упіймайте» ним повітря. Закрутіть пакет. Він наповнений повітрям. Зробіть невеликий отвір, натисніть на пакет і спрямуйте струмінь повітря на обличчя. Ви відчуєте повітря шкірою.
Учні беруть до рук зошит і махають ним біля обличчя.
— Що відчули шкірою на вашому обличчі?
(Легенький вітерець) Чому він утворився? (Тому що вітер — це рух повітря. Повітря постійно рухається. Вітер, що ми відчуваємо,— це і є повітря.)
— Що ви бачите навколо себе? (Столи, дошку, квіти; за вікном — дерева, хмари.)
— Повітря заважає нам бачити предмети? (Ні, воно прозоре.)
— Чи можемо ми побачити повітря? (Ні, ми не бачимо повітря, що оточує нас.)
— За допомогою зору його можна виявити лише в деяких випадках.
2. Проведення досліду
Опускаємо у банку з водою склянку догори дном. Повільно нахиляємо її. Що ви бачите? (Зі склянки виходять бульбашки повітря, а до склянки потрапляє вода.)
— Якщо кинути в склянку з водою камінець, утворяться бульбашки. Чому?
— Якого кольору повітря? (Повітря безбарвне.)
— Але товстий шар повітря має колір. Блакитне небо — це товстий шар повітря, освітлений сонцем. Ми чуємо, як ллється вода, як ходять люди. Чи можемо ми почути повітря? Проведімо дослід. Візьмемо повітряну кульку. Починаймо надувати її. Ви не бачите повітря, але помічаєте, як воно заповнює кульку. Потім спустимо повітря. Ви не бачите повітря, але відчуваєте, як воно виходить.
— Ви були в лісі? Вдихали лісове повітря? Чим воно пахне? (Лісом)
— Гуляли берегом річки або моря ввечері? Що ви відчували? (Запах річки, моря)
— Що ви відчуваєте, коли мама пече пиріг?
(Запах пирога)
Висновок. Повітря позбавлене запаху.
3. Вправа «Мозковий штурм»
(робота в групах)
У кожної групи — набір м’ячів: гумовий добре накачаний, гумовий спущений, повітряна кулька, пластилінова кулька, невеликий м’ячик з ганчір’я. Учні проводять дослід: який м’яч краще
підстрибує, випробовують пружність м’ячів, порівнюють їх. Групи проводять обговорення.
Учитель спостерігає за роботою груп, ставить їм запитання, стежить за ходом думок, спрямовує обговорення.
Потім представники груп доповідають про результати дослідження. Під керівництвом учителя формулюють остаточний висновок.
Висновок. М’яч наповнений повітрям. Повітря має пружну властивість. Це означає, що воно може стискатися. Якщо вдарити по м’ячу, повітря на якийсь час стискається, а потім знову розширюється.Коли м’яч погано надутий, то він стрибає гірше.
4. Фізкультхвилинка
Сильний вітер до землі гне дерева молоді.
А вони ростуть, міцніють,
Вгору тягнуться, радіють.
Раз, два, три, виросли квіточки,
До сонця потягнулись високо,
Стало їм приємно і тепло,
Вітерець пролітав — гілочками похитав,
Вправо-вліво похитнулись
І низенько пригнулись.
5. Вправа «Акваріум»
Опис гри: об’єднати учнів у групи по 4–6 осіб.
Одна з груп сідає в центр класу, щоб відокремитися від слухачів (решти учнів) певною відстанню.
Група отримує завдання для проведення групової дискусії: «Чому в накритій склянці вода залишилася гарячою?».
1) Група читає завдання вголос.
2) Обговорюють його в групі.
3) За 3–5 хвилин знаходять правильну відповідь. Поки діюча група займає місце в центрі, учитель ознайомлює решту класу із завданням і нагадує правила дискусії у малих групах. Кожній
групі пропонує вголос протягом 3–5 хвилин обговорити та знайти відповідь.
Після закінчення відведеного для дискусії часу група обґрунтовує свою відповідь, а решта групи висловлює свої думки — погоджуються вони з відповіддю групи чи ні. Якщо ні, то чому? Бесіда триває протягом 2–3 хв. Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група й обговорює наступне питання чи іншу ситуацію.
IV. Узагальнення й систематизація знань
та вмінь учнів
1. Відповіді на запитання
(«асоціативний кущ»)
— Які властивості повітря вам відомі?
- Прозоре;
- безбарвне;
- позбавлене запаху;
- погано проводить тепло;
- добре пропускає сонячне проміння;
-гірше передає звук, ніж дерево.
2. Р обота за малюнками
(робота в малих групах)
— Розгляньте малюнки і поясніть, як людина використовує вітер.
Фізкультхвилинка «На морі»
Хвилі бавляться та б’ються,
Наче неслухи-хлоп’ята.
І стрибають, і сміються:
Вітер їм лоскоче п’яти.
Вгору, вниз і знову вгору
Підганяє дужий вітер.
Розгойдав він ціле море —
Як же хвилям не радіти!
(Роблять хвильові рухи руками, перед собою, зліва направо і навпаки.)
(Стрибають.)
(Руки вниз-вгору, очима
стежать за рухами.)
(Розводять руки в сторони.)
(Усміхаються.)
3. Гра «Я почну, а ти завершуй»
— Закінчіть речення.
- Повітря є...
- Без повітря не можуть жити...
- Вітер виконує таку корисну роботу...
- Вітер — це рух...
4. Робота над загадками
- Рукавами махнув — дерева нагнув. (Вітер)
- Не звір, а виє. (Вітер)
- Крил немає, скрізь літає,
Та ще й куряву здіймає. (Вітер)
- Літає часто він довкола,
Дерев чимало поламав,
Але ніхто, ніде й ніколи
Його не бачив, не тримав. (Вітер)
- Я берізку гойдну,
Я тебе штовхну,
Налечу, засвищу,
Можу й куряву підняти.
Хто я? Можете вгадати? (Вітер)
ІV. Підсумок уроку
— З дослідів ми зрозуміли, що нас оточує повітря, але ми його не помічаємо, адже воно невидиме. Повітря — газоподібне тіло, що заповнює всі проміжки, тріщинки і щілини в предметах.
Повітря міститься не лише в твердих тілах, але й у воді.
Вправа «Мікрофон»
— Які властивості повітря вам відомі? (Повітря прозоре, безбарвне, позбавлене запаху, погано проводить тепло, добре пропускає сонячне проміння, гірше передає звук, ніж дерево.)
Урок 5
Тема. Ґрунт. Значення ґрунту для живої природи
і господарської діяльності людини
Мета уроку: сформувати в учнів поняття про ґрунт; з’ясувати склад ґрунту, його основні властивості; учити проводити досліди та спостереження; розкрити значення ґрунту для рослин, тварин і людей, необхідність бережливого ставлення до ґрунту; виховувати дбайливе ставлення до природи, пошану до землі.
Обладнання: колекція ґрунтів; лупа; склянка
з водою; металева пластинка; спиртівка; скло; таблиця
«Ґрунт»; предметні малюнки («Сонце»; «Тварини»); сигнальні картки; телефон.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Д і т и. Весела пісенька дзвіночка покликала нас на урок.
У ч и т е л ь. Я бачу ваші милі личка і очі з безліччю думок.
Д і т и. Ми помандруєм в світ науки, що гордо природознавством звуть.
У ч и т е л ь. Та лиш кмітливість і увагу з собою взяти не забудь.
ІІ . Актуалізація опорних знань
1. Фенологічні спостереження
— Який сьогодні день?
— Яке число і місяць?
— Яким є стан неба?
— Чи був вітер, коли ви йшли до школи?
— А опади?
2. Мотивація навчальної діяльності
— Щоб світліше стало в нашому класі, до нас прийшло сонечко. Наприкінці уроку воно подарує вам часточку свого тепла. (Малюнок сонечка — на дошці.)
— Сьогодні нам знадобляться здобуті раніше знання.
3. Повідомлення теми і мети уроку
— Є на світі дивовижна комора. Покладеш в неї навесні мішок зерна, а восени замість одного мішка в коморі вже двадцять. Відро картоплі в дивовижній коморі перетворюється на двадцять
відер, жменька насіння — на велику купу огірків,
редиски, помідорів. Казка це або ні? Не казка. Дивовижна
комора існує насправді. Як вона називається?
(Ґрунт)
— Що таке ґрунт?
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про склад ґрунту. Ми проведемо досліди, що продемонструють властивості ґрунту, а я вам розповім про значення ґрунту для життя рослин, тварин, людини. А ще нам знадобляться знання, спостереження,
що ви побачили на екскурсії.
IV. Сприймання й усвідомл ення нового матеріалу
1. Р озглядання таблиці «Ґрунт».
Пояснення вчителя
— Верхній шар землі темного кольору називається ґрунтом. У ґрунті розвивається коріння рослин, живуть різні комахи, черв’яки, мікроорганізми. Вони переробляють рештки рослин
і тварин, і таким чином ґрунт збагачується на перегній, що забарвлює його в темній колір. Чим темніший і товщий шар ґрунту, тим краще ростуть на ньому рослини. На такому ґрунті
вирощують високі врожаї сільськогосподарських культур.
Під ґрунтом можуть залягати різні породи: пісок і глина, а нижче — каміння.
2. Практична робота «Встановлення складу ґрунту» (робота в групах)
Учні об’єднуються в групи по 4–5 осіб, за допомогою лупи розглядають частинки піску, глини, ґрунту; з’ясовують спільне і відмінне.
Висновок. Основою ґрунту є пісок, а також часточки глини.
3. Проведення дослідів
Дослід 1. У склянку з водою опустити грудочку ґрунту.
— Що помітили?
Висновок. У ґрунті є повітря.
— Навіщо необхідне повітря в ґрунті? (Для коріння рослин, адже коріння також дихає; для тварин, які живуть у ґрунті.)
Дослід 2. Покласти шматочок ґрунту на залізну пластинку. Нагріти його на вогні. Потримати над ґрунтом холодне скло. (На склі з’являються краплини води.)
Висновок. У ґрунті міститься вода.
— Звідки вода потрапляє в ґрунт?
— Навіщо вона потрібна в ґрунті?
— Вода розчиняє поживні речовини, що потім надходять до рослини через корінь.
Дослід 3. Продовжувати нагрівати ґрунт. Спочатку піде дим, потім стане відчутно неприємний запах.
Висновок. Ґрунт містить рештки рослин і тварин. Це вони, згоряючи, дають такий запах.
Фізкультхвилинка
Встаньте, діти, посміхніться,
Землі нашій поклоніться
І до сонця потягніться,
В різні боки нахиліться,
Навколо себе покрутіться.
Раз присядьте, два присядьте
І за парти тихо сядьте.
4. Розповідь учителя про різноманітність ґрунтів
— Майже вся земна поверхня вкрита шаром ґрунту. Ґрунт нерівномірно розподілений по суші. У деяких місцях його бракує. Товщина ґрунту — від декількох сантиметрів до 1,5–2 м.
Верхній шар землі, на якому зростають рослини, темніший тому, що опале листя, відмерлі рослини і тварини перегнивають під дією води, повітря, сонячних променів і життєдіяльності живих організмів.
Утворюється перегній (гумус). Він надає верхньому шару темного кольору. Колір ґрунту залежить від кількості у ньому перегною, піску і глини.
(Демонстрування ілюстрації ґрунтів — таблиця.)
— Найтемніший ґрунт — це чорнозем. Чорний колір надають ґрунту мертві залишки організмів
— рослин і тварин, що називають гумусом, або перегноєм.
Висновок. Чим ґрунт родючіший, тим він темніший.
— Гумус забезпечує поживними речовинами багатьох мешканців ґрунту: бактерій, грибів, дощових черв’яків. Більш родючий ґрунт утворюється під трав’янистою рослинністю, а менш родючий — під хвойними і листяними деревами.
Родючість — це головна ознака ґрунту. Ви часто чуєте від бабусі чи дідуся: «Ця земля родюча».
Ґрунт — це родюча земля.
У давнину люди вважали, що ґрунт для рослин лише опора, а самі вони живляться лише водою й повітрям. Пізніше, коли люди почали займатися землеробством, вони зрозуміли, що на чистому піску чи в глині рослини не можуть розвиватися. Особливість ґрунту — його родючість.
А родючість ґрунтів та їх колір залежить від кількості перегною. Коли живі організми помирають, їх рештки залишаються у верхньому шарі землі. Черв’яки, личинки та мікроорганізми
перетворюють їх на перегній.
— Верхній родючий шар землі, що годує все живе, сам зростає дуже повільно. Для утворення на полі шару завтовшки 18–20 см, потрібно тисячу років. За невмілого використання знищити його
можна за 3–4 роки.
За ґрунтом також потрібно доглядати. Ми говорили, що рослинам для зростання потрібні з ґрунту вода, поживні, речовини та повітря. Що необхідно робити, щоб усього цього було вдосталь
у ґрунті? (Орати або скопувати землю; поливати її, зрошувати, якщо перепадає мала кількість опадів; вносити добрива.)
Фізкультхвилинка
Добре те, що сонце світить,
Добре те, що віє вітер,
Добре те, що цей ось ліс
Разом з нами ріс і ріс!
Добре те, що в нашій річечці
Синя, не брудна вода
І мене матуся рідна
Після школи зустріча!
Добре гратися надворі,
Добре вчитися у школі!
V. Узагальнення та закріпл ення нових знань
Гра «Так чи ні?» (сигнальні картки)
1) Дерево може рости:
- на асфальті;
- в саду;
- на городі;
- у річці;
- у лісі;
- у полі.
2) У ґрунті мешкають:
-птахи;
- кроти;
- миші;
- черв’яки;
- ховрахи;
- метелики.
VI. Підбиття підсумків
— За вашу гарну роботу сонечко дарує вам часточки свого тепла, свої маленькі сонечка.
Урок 6
Тема. Гірські породи, їх значення для людини.
Ознайомлення з колекцією гірських порід рідного краю
Мета: учити учнів розпізнавати 2–3 види гірських порід своєї місцевості, розповідати про використання людиною гірських порід; розвивати спостережливість, мовлення; виховувати пізнавальний інтерес до навколишнього світу через уміння ставити пізнавальні запитання.
Обладнання: колекція гірських порід; чорний
ящик; таблиця «Гірські породи».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
I. Організаційний момент
1. Привітання
У ч и т е л ь
Доброго ранку, ліси і поля!
Доброго ранку, плането Земля!
Доброго ранку, школо моя!
Щастя й здоров’я всім людям бажаємо!
З радістю в школу до знань поспішаємо!
2. Вправа «Погода»
— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Яким є стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?
II. Мотивація навчальної діяльності,
повідомл ення теми і м ети уроку
— Сьогодні на уроці ми зазирнемо в комори Землі, дізнаємося, що таке гірські породи й ознайомимося з колекцією гірських порід нашого краю. Які це породи? Звідки з’явилися? Навіщо
вони потрібні?
Ці питання є змістом вашої дослідницької роботи на уроці.
III. Вивчення нового матеріалу
1. Р озповідь учителя
— Гірські породи — це тіла і речовини, з яких складається нежива природа.
Гірські породи залягають під ґрунтом на різних глибинах, закриті від нашого погляду, їх потрібно витягнути («покопати», як говорили в давнину) з-під землі. Нафта міститься глибоко під землею, а пісок і глина — близько до поверхні Землі.
На дні морів та океанів відкладається вапняковий мул, з якого утворюється крейда.
Багато гірських порід становлять велику цінність, їх застосовують як паливо, як будівельний матеріал. Залізо, алюміній, мідь, олово, цинк та інші метали, що мають велике народногосподарське значення, також добувають із різних гірських порід.
2. Практична робота. Ознайомлення з колекцією гірських порід рідного краю
— У мене на столі «чорний ящик», нібито у грі «Що? Де? Коли?». У ньому сховані деякі предмети, що легко відгадати.
- Білий, як цукор. Поки руки ним не забрудниш, нічого не навчишся. (Крейда)
- Чорний як ворон, а гріє як Сонце. (Вугілля)
- Що спершу у воді народиться, а потім води боїться? (Сіль)
- Він жовтенький і сипкий,
у дворі лежить у кучі.
Якщо хочеш — можеш брати
і фортецю будувати.
Тільки воду мусиш мати. (Пісок)
- Якщо зустрінеш на дорозі,
То зав’язнуть сильно ноги.
А зробити миску або вазу —
Вона знадобиться відразу. (Глина)
Фізкультхвилинка
Щось не хочеться сидіти,
Треба трохи відпочити.
Руки вгору, руки вниз,
На сусіда подивись.
Руки вгору, руки в боки
І зроби чотири кроки.
Вище руки підніміть
І спокійно опустіть.
Плесніть, діти, кілька раз.
За роботу — все гаразд.
(Підвестися і вийти з-за парти.)
(Потягування.)
(Ходьба на місці.)
(Підняти руки,
прогнути спину назад.)
(Поплескати у долоні.)
3. Розглядання зразків (роздавальний матеріал), визначення «відгадок»
— Як можна назвати ці об’єкти? (Гірські породи)
— У нашому краї є такі гірські породи: глина,крейда, сіль, граніт, пісок.
— Глина — це матеріал, що широко використовують
у будівництві.
— Навіщо використовують глину?
— З неї можна ліпити, будувати. Наші пращури, щоб зміцнити глину, обпалювали її. Таким чином з’явився попередник сучасної цеглини.
Цеглина — будівельний матеріал. Цемент виробляють із гірської породи вапняк (з домішкою інших порід).
— Навіщо використовують пісок?
— З суміші цементу, піску і гравію отримують бетон.
— Де використовують ці матеріали? (У будівництві)
— З особливих сортів глини створюють фаянсовий і порцеляновий посуд.
Граніт — дуже міцний камінь, тому його використовують
у будівництві. З нього споруджують фундаменти будинків, набережні, постаменти пам’ятників. Граніт добре шліфується і полірується, тому його використовують для облицювання
стін будівель, станцій метро.
Фізкультхвилинка
Ось іде до нас весна.
Все навколо ожива:
Підсніжники прокидаються,
Проліски посміхаються,
Пташки прилітають,
Діти вибігають,
На луках стрибають.
(Потягнутися.)
(Посміхнутися.)
(Махають руками,
ніби крилами.)
(Біг на місці.)
(Стрибки.)
IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів
1. Вправа «Мозковий штурм» (робота в групах)
— Якщо на території немає гір, то це означає, що немає й гірських порід?
2. Гра «Знайди гірську породу»
— На дошці записано слова — назви різних речовин і тіл. Оберіть із них ті, що означають гірські породи.
- Кам’яна сіль
-Глина
-Скло
- Бетон
- Кам’яне вугілля
- Пластмаса
-Вапняк
-Цеглина
- Пісок
Граніт
(Гірські породи: граніт, пісок, кам’яна сіль, глина, кам’яне
V. Підсумок уроку
— Що таке гірські породи?
Як ви вважаєте: якщо на території немає гір, то це означає, що немає й гірських порід?
— Назвіть 2–3 види гірських порід своєї місцевості.
— Які з гірських порід використовують у будівництві?
Урок 7
Тема. Урок-узагальнення «Багатства неживої природи»
Мета уроку: узагальнити знання про неживу природу, про повітря, воду, ґрунт; закріплювати знання про їх значення для живої природи; учити встановлювати зв’язки між живою і неживою природою; виховувати бажання охороняти природу.
Обладнання і матеріали: телевізор; відеопрогравач; відеозапис уривка з мультфільму; предметні малюнки; аркуші паперу; олівці.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Психологічна хвилинка
Продзвенів і стих дзвінок,
Починається урок.
Всі за парти тихо сіли
І на мене подивились.
Ви вже, діти, не малі,
Ви у школі — школярі!
Ви вчитеся вчитися
Й залюбки трудитися.
II. Актуалізація опорних знань
1. Повідомлення синоптиків. Вправа «Погода»
— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Яким є стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?
2. Перегляд фрагмента мультфільму
Після перегляду діти називають, які об’єкти живої та неживої природи вони побачили, а також — які рукотворні об’єкти.
III. Мотивація навчальної діяльності,
повідомлення теми уроку
— Сьогодні ми малюватимемо чарівний будиночок, що допоможе нам пригадати вивчене про неживу природу.
IV. Узагальнення та закріплення отриманих знань
— У якому місці ви б хотіли жити? (Там, де вільно дихається свіжим повітрям, тепло, затишно, поряд є чиста вода, удосталь їжі.)
— У яку пору року будемо розпочинати будівництво?
(Улітку)
— Якими є ознаки літньої пори року?
— Чому взагалі змінюються пори року? Від чого це залежить?
— Отже, першим на малюнку з’явиться сонечко.
Як воно стоятиме на небі? (Високо)
— Кому потрібно сонечко? Що воно дає? (Людям, тваринам і рослинам. Дає тепло й світло.)
— Почнемо будівництво. З якого матеріалу зводитимемо стіни? (Оберемо цеглу, щоб не знищувати дерев.)
— Із чого виготовлятимемо цеглу? (Із глини, обпалюючи її у вогні, тоді вона не вбиратиме вологу.)
— Щоб з’єднати цеглини, потрібний цементний розчин, а в ньому — пісок і вода. Що ви знаєте про ці компоненти?
— Побудувавши домівку, необхідно вставити скло у вікна. Із чого саме виробляють скло?
(З піску)
— Чим можна вимостити доріжку до будинку?
(Камінням)
— Щоб було вдосталь їжі, посадимо город та сад. Що потрібно рослинам? (Ґрунт, тепло, вода)
— Із чого складається ґрунт?
— Що необхідно зробити, щоб у ґрунті містилося більше повітря? (Його слід перекопати.)
— Що ще має бути в ґрунті? (Вода)
— Звідки вона буде братися? (У вигляді опадів або поливання людиною.)
Фізкультхвилинка
Раз, два! Час вставати,
Будемо відпочивати.
Три, чотири! Присідаймо,
Швидко втому проганяймо.
П’ять, шість! Засміялись,
Кілька раз понахилялись.
Зайчик сонячний до нас
Завітав у світлий клас.
(Підвестися і вийти
з-за парт.)
(Присідання.)
(Нахиляння тулуба
вперед-назад.)
Будем бігати, стрибати,
Щоб нам зайчика впіймати.
Прудко зайчик утікає
І промінчиками грає.
Сім, вісім! Час настав
Повернутися до справ.
(Стрибки на місці.)
— Якого кольору ви намалюєте ґрунт? (Плодючий ґрунт має бути чорним.)
— Як зростатимуть наші рослини? Чим вони живитимуться? (Корінці — повітрям у ґрунті; всмоктуватимуть воду, у якій розчинені поживні речовини. Зелене листя на сонячному світлі вироблятиме кисень.)
— Восени, коли зберемо урожай і з дерев опаде листя, куди ми його подінемо? (Закопаємо в землю, щоб удобрити. Спалювати не можна, адже забруднюється повітря.)
— Які тваринки живуть у ґрунті? Яка від них користь? Намалюйте їх.
— Неподалік від нашого будинку протікає річка. Намалюйте її. Для кого вона є домівкою?
— Навіщо нам потрібна річка? (Братимемо воду для поливу. Ловитимемо рибу. Відпочиватимемо, але не залишатимемо після себе сміття, не забруднюватимемо річку.)
— Поруч із річкою намалюємо наших подружок:
краплинку, хмаринку, сніжинку і крижинку.
Коли ми з ними зустрічатимемося?
— Живучи в цьому гарному будиночку, ми будемо берегти природу. Не будемо забруднювати повітря газами від автомобіля, а їздитимемо на велосипеді. Яку властивість повітря у ньому використовують?
(Пружність)
V. Підбиття підсумків уроку
1. І нтерактивна гра «Карусель»
Мета: закріплювати вивчене в розділі «Нежива
природа».
Учні утворюють два кола обличчям одне до одного. Учні зовнішнього кола ставлять учням внутрішнього кола запитання за темою, а ті відповідають. За командою вчителя «крок» діти роблять один крок по колу, знову відповідають на запитання тощо.
2. Висновок
Нежива природа пов’язана із живою. Вода, повітря, сонце, ґрунт необхідні для існування живих організмів: рослин, тварин, людей. Використовувати ресурси природи людина повинна так, щоб не зашкодити їй.
Перевірка знань
Тестові завдання
з природознавства. 2-й клас
Оцінка — найбільше досягнення людини у спонуканні її до дії.
Е. Фромм
У житті перед людиною завжди постає вибір.
Обрати правильний шлях у розв’язанні певного питання допомагають знання. Сьогодні випускники шкіл складають ДПА та ЗНО у формі тестів, тож готувати до такої форми контролю знань варто починати вже в початковій школі.
Крім того, у кожному класі завжди були, є і будуть діти, яких ми називаємо «мовчунами».
Причиною їх низької активності на уроці можуть бути невпевненість у собі чи сором’язливість. Тож почути їхні усні відповіді надзвичайно складно, хоча це НЕ є ознакою незнання матеріалу. Для таких дітей індивідуальні картки — можливість виявити свої знання.
Саме тому на уроках доцільно використовувати картки для індивідуальної роботи. Їх можна використати для експрес-опитування всього класу водночас (за варіантами) або під час індивідуальної
роботи.
Кожна картка містить 5 тестових завдань та одне завдання на відповідність. За кожне правильно виконане завдання учень отримує 2 бали.
У 6-му завданні відповідь може бути частково правильною і залежно від цього такий результат можна оцінити в 1 бал. Максимальна оцінка за роботу на картці — 12 балів. Час на виконання завдань встановлює вчитель, орієнтуючись на рівень підготовки (техніка читання) учнів
(класу).
Кожне тестове завдання містить два (іноді три) варіанти відповідей, правильною серед яких є лише одна. Відповіді на всі завдання
можна знайти у відповідному розділі підручника
(Грущинська І. Природознавство. К. : Освіта,
2012), що стимулюватиме учнів якомога точніше
запам’ятовувати зміст його матеріалу. Правильні
відповіді до тестових завдань додаються наприкінці
кожного розділу (мандрівки).
Мандрівка друга.
ПРИРОДА ВЗИ МКУ
Які прикмети у зими?
Картка № 1
1. Коли настає зима?
а) Передує літу;
б) передує весні.
2. Зима — це шлях, що долає природа:
а) від осені до літа;
б) від осені до весни.
3. Хто є автором картини «Парк узимку»?
а) Сергій Світославський;
б) Сергій Шишко.
4. За що діти люблять зиму?
а) За сніг;
б) за хуртовину.
5. Про який зимовий місяць говорять «снігом січе»?
а) Грудень;
б) січень;
в) лютий.
6. Як сказати одним словом? Зазначте стрілками.
а) Сніг кружляє у повітрі 1) крига
б) замерзла вода 2) снігопад
в) падає сніг 3) метелиця
Картка № 2
1. Коли настає зима?
а) Після літа;
б) після осені.
2. Зима — це шлях, що долає природа:
а) від осені до весни;
б) від весни до осені.
3. Хто є автором картини «Зимовий пейзаж»?
а) Сергій Світославський;
б) Сергій Шишко.
4. Який місяць зими у давнину називали «мостовиком»?
а) Грудень;
б) січень;
в) лютий.
5. Який зимовий місяць найсуворіший?
а) Грудень;
б) січень
в) лютий.
6. Як сказати одним словом? Зазначте стрілками.
а) Стало слизько 1) мороз
б) дерева стали білими 2) ожеледь
в) температура сильно знизилася 3) іній
Як змінюється взимку нежива природа?
Картка № 1
1. Сама є водою і по воді плаває. Що це?
а) Крижина;
б) пара.
2. Якою є тривалість дня взимку?
а) Великою;
б) малою.
3. При охолодженні вода:
а) розширюється;
б) стискається.
4. Які явища природи характерні для зими?
а) Ожеледь, хуртовина;
б) роса, дощ.
5. Сонцеворотом називають день:
а) 22 грудня;
б) 22 січня;
в) 22 лютого.
6. Зазначте стрілками періоди зими, що відповідають кожному місяцю.
а) Грудень 1) глибока зима
б) січень 2) бокогрій, злам зими
в) лютий 3) ворота зими
Картка № 2
1. Хто малюнок на вікні вночі зробив мені?
а) Мама;
б) мороз.
2. Якою є тривалість ночі взимку?
а) Великою;
б) малою.
3. При зниженні температури нижче 0 °С вода:
а) замерзає;
б) випаровується.
4. Які явища природи характерні для зими?
а) Туман, веселка;
б) сніг, мороз.
5. Коли найкоротший день і найдовша ніч?
а) 22 грудня;
б) 22 січня;
в) 22 лютого.
6. Зазначте стрілками періоди зими, що відповідають
кожному місяцю.
а) Грудень 1) бокогрій, злам зими
б) січень 2) ворота зими
в) лютий 3) глибока зима
Як рослини пристосувалися до зими?
Картка № 1
1. Як дерева та кущі захищаються від снігопаду?
а) Скидають листя;
б) засипають.
2. Як змінилася кора на стовбурах дерев узимку?
а) Потовщала, стала міцнішою;
б) стала тонкою і ніжною.
3. Як перезимовують жоржини та гладіолуси?
а) У вигляді бульб та цибулин;
б) у вигляді плодів та насіння.
4. Щоб зберегти ліс, вибирай на Новий рік:
а) молоду сосну;
б) штучну ялинку.
5. На якому малюнку зображено ялину?
а) б)
6. Як перезимовують рослини? Зазначте стрілками.
а) Однорічні рослини 1) у безлистому стані
б) багаторічні трави 2) у вигляді плодів та насіння
в) дерева та кущі 3) у вигляді бульб та цибулин
Картка № 2
7. Коли рослини перебувають у стані спокою?
а) Узимку;
б) навесні.
8. Яка частина трав’янистих багаторічних рослин
відмирає взимку?
а) Надземна;
б) підземна.
9. Як називається підземна частина багаторічних
трав’янистих рослин?
а) Бульба, цибулина;
б) корінь.
10. Як зимують однорічні рослини?
а) У вигляді плодів та насіння;
б) у вигляді стебла з листками.
11. На якому малюнку зображено сосну?
а) щщщщ
б)
12. Як рослини пристосувалися до зими? Зазначте стрілками.
а) Кора дерев 1) опали ще восени
б) бруньки 2) стала товстішою і міцнішою
в) листочки 3) одяглися у численні покривні лусочки
Як змінюється взимку
життя комах і п тахів?
Картка № 1
1. Як зимують комахи?
а) Поодинці;
б) згуртовано.
2. Яких птахів можна побачити дорогою до школи
взимку?
а) Лелек, шпаків;
б) голубів, посмітюх.
3. Шишка, вставлена у розщелину в дереві,— це:
а) «дятлова кузня»;
б) «дятлова їжа».
4. Чому птахам узимку важко відшукати корм?
а) Дуже холодно;
б) ожеледиця скувала льодяною кіркою все навкруги.
5. Які птахи прилітають до годівниць?
а) Сойки, горобці;
б) ластівки зозулі.
6. Упізнайте птахів.
а) Голуб
б) посмітюха
в) повзик
Картка № 2
1. Які зміни в неживій природі впливають на життя тварин узимку?
а) Низькі температури;
б) дощ та вітер.
2. Яких птахів можна побачити дорогою до школи взимку?
а) Ластівок, зозуль;
б) сорок, горобців.
3. Як називають дятлів?
а) Санітарами лісу;
б) господарями лісу.
4. Чому птахам узимку важко відшукати корм?
а) Вони вже втомилися;
б) товста снігова ковдра вкрила землю.
5. Які птахи прилітають до годівниць?
а) Синиці, снігурі;
б) солов’ї, жайворонки.
6. Упізнайте птахів. щщщщщщщщщщщщ
а) Повзик
б) синиця
в) снігур
Як звірі пристосувалися
до життя взимку?
Картка № 1
1. Хто із звірів узимку веде активний спосіб життя?
а) Бурий ведмідь, їжак;
б) заєць, лисиця.
2. Хто із звірів узимку залягає в сплячку?
а) Борсук;
б) дикий кабан.
3. Чому змінюється забарвлення хутра білки та козулі взимку?
а) Для маскування на фоні довкілля;
б) хутро стає теплішим.
4. Що роблять вовки, лосі, олені взимку?
а) Сплять;
Перевірка знань
5. Де сплять ведмеді взимку?
а) В норі;
б) у барлозі.
6. Хто як зимує? Зазначте стрілками.
а) щщщщ 1) Живиться зробленими запасами
б) 2) зайнятий пошуками запасами корму
в) 3) спить у норі, під купами хмизу й листя
Картка № 2
1. Хто із звірів узимку залягає в сплячку?
а) Бурий ведмідь, їжак;
б) заєць, лисиця.
2. Хто із звірів узимку веде активний спосіб життя?
а) Борсук;
б) дикий кабан.
3. Хто взимку ходить злий та голодний?
а) Ведмідь;
б) вовк.
4. Чому звірі взимку тримаються поближче до оселі людей?
а) Їх можуть підгодувати;
б) там тепліше.
5. Де сплять їжаки взимку?
а) Під купами хмизу або в норах;
б) на снігу.
6. Хто як зимує? Зазначте стрілками.
а) 1) Живиться зробленими запасами
б) 2) зайнятий пошуками корму
в) 3) залягає на зиму спати
Як люди піклуються про тварин узимку?
Картка № 1
1. Навіщо потрібно прорубувати ополонки в кризі взимку?
а) Щоб ловити рибу;
б) щоб риба могла дихати.
2. Чим можна підгодувати тварин узимку?
а) Сіном, картоплею;
б) гілками дерев, шишками.
3. Навіщо класти кам’яну сіль до годівниць звірів?
а) Вона містить вітаміни;
б) вона поліпшує здоров’я звірів.
4. Що роблять бджоли взимку?
а) Сплять;
б) збирають мед.
5. Які звірі відвідують узимку годувальні майданчики?
а) Кабани, козулі;
б) борсуки, їжаки.
6. Кого чим підгодувати? Зазначте стрілками.
а) Козуля щщщщщщщщщщщщщщщщ
б) кабан
в) зайчик
Картка № 2
1. Де зимують риби?
а) На дні водойм;
б) на поверхні водойм.
2. Навіщо класти кам’яну сіль до годівниць звірів?
а) Для зміцнення кісток тварин;
б) щоб їжа була смачнішою.
3. Як люди турбуються про свійських тварин узимку?
а) Утримують їх у зимівниках;
б) утримують їх на вулиці.
4. Кого чим підгодувати? Зазначте стрілками.
а) Лось
б) білка
в) зайчик
5. Які звірі відвідують взимку годувальні майданчики?
а) Корови, коні;
б) зайці, лосі.
6. Чи впадають у зимову сплячку коти та собаки?
а) Так;
б) ні.
Які турботи приносить зима людям?
Картка № 1
1. Які природні явища характерні для зими?
а) Сніг, мороз;
б) дощ, тепло.
2. Стало біло навкруги —
я розтрушую сніги,
наганяю холоди,
води сковую в льоди. Що це?
а) Весна;
б) зима.
3. Чим вимірюють товщину снігового покриву?
а) Термометром;
б) лінійкою.
4. Як люди готують до зими свою оселю?
а) Фарбують батареї;
б) вмикають опалення.
6. Правильно складіть народні прикмети про погоду.
а) Дим із димаря 1) завтра буде
стелиться по землі — морозна погода
б) Якщо червоне сонце 2) буде мороз
заходить не за хмару —
в) Граки, галки і ґави 3) буде снігопад
сідають на верхівки
дерев
5. Як людина розчищає сніг узимку?
а) Трактором;
б) комбайном.
Картка № 2
1. Як змінилася температура повітря взимку?
а) Зросла;
б) знизилася.
2. Стало біло навкруги —
я розтрушую сніги,
наганяю
холоди,
води сковую в льоди. Що це?
а) Січень;
б) березень.
3. Чим вимірюють товщину снігового покриву?
а) Циркулем;
б) лінійкою.
4. Як людина розчищає сніг узимку?
а) Граблями;
б) лопатами.
5. Як люди готують до зими свою оселю?
а) Заклеюють вікна;
б) миють вікна.
6. Правильно складіть народні прикмети про погоду.
а) Дим із димаря 1) буде відлига
стелиться по землі
б) Граки, галки і ґави 2) незабаром піде
сідають на сніг сніг без вітру
в) Коли горобці 3) буде снігопад
принишкли
Відповіді до завдань з розділу «ПРИРОДА ВЗИМКУ»
Тема зустрічі
№
картки
1 2 3 4 5 6
Які прикмети у зими?
К-1 б б б а б а-3, б-1, в-2
К-2 б а а а в а-2, б-3, в-1
Як змінюється взимку нежива природа?
К-1 а б б а а а-3, б-1, в-2
К-2 б а а б а а-2, б-3, в-1
Як рослини пристосувалися до зими?
К-1 а а а б а а-2, б-3, в-1
К-2 а б а а б а-2, б-3, в-1
Як змінюється взимку життя комах і птахів?
К-1 б б а б а а-3, б-1, в-2
К-2 а б а б а а-2, б-3, в-1
Як звірі пристосувалися до життя взимку?
К-1 б а а б б а-1,б-2, в-3
К-2 а б б а а а-3, б-1, в-2
Як люди піклуються про тварин взимку?
К-1 б а б а а а-3, б-1, в-2
К-2 а а а б б а-3, б-1, в-2
Які турботи приносить зима людям?
К-1 а б б б а а-3, б-1, в-2
К-2 б а б б а а-3, б-1, в-2
Мандрівка третя.
ПРИРОДА НА ВЕСНІ
Які прикмети у в есни?
Картка № 1
1. Коли починається весна?
а) У березні;
б) у квітні.
2. Весна — це шлях, що долає природа:
а) Від зими до літа;
б) від літа до зими.
3. Хто є автором картини «Лелеки»?
а) Олена Кульчицька;
б) Юрій Соколов;
в) Павло Волик.
4. У якого дерева навесні найпершим починається сокорух?
а) У липи;
б) у берези.
5. Як інакше українці називають травень?
а) Май;
б) квітень.
6. Коли так говорять? Зазначте стрілками.
а) Березень 1 ) Літо у гості закликає.
б) квітень 2) Щука хвостом лід розбиває.
в) травень 3) Журавлі прилетіли
.
Картка № 2
1. Коли починається весна?
а) Після літа;
б) після зими.
2. Хто є автором картини «Дихання весни»?
а) Павло Волик;
б) Юрій Соколов;
в) Олена Кульчицька.
3. У якого дерева навесні найпершим починається сокорух?
а) У яблуні;
б) у берези.
4. Позначте ознаку весни.
а) Розпускання дерев;
б) снігопад.
5. Який місяць називають «переплітень»?
а) Березень;
б) квітень;
в) травень.
6. Коли так говорять? Зазначте стрілками.
а) Щука хвостом лід розбиває. 1) у травні
б) Журавлі прилетіли. 2) у березні
в) Літо у гості закликає. 3) у квітні
Які ознаки весни помітні
в неживій природі?
Картка № 1
1. Як змінюється тривалість дня і ночі навесні?
а) День довшає, ніч коротшає;
б) ніч довшає, день коротшає.
2. Як змінюється погода навесні?
а) Сонце опівдні піднімається вище;
б) сонце опівдні опускається нижче.
3. Яка пора року передує весні?
а) Літо;
б) зима.
4. Які весняні явища бувають у житті неживої природи?
а) Льодохід, повінь;
б) ожеледь, сніг.
5. Як називається явище, коли скресає крига на річках?
а) Весняна повінь;
б) льодохід.
6. Як говорять про різні періоди весни? Зазначте стрілками.
а) Весна світла 1) розквіт весни
б) весна води 2) справжня весна
в) зелена весна 3) рання весна
Картка № 2
1. Коли настає день весняного рівнодення?
а) 23 березня;
б) 23 квітня;
в) 23 травня.
2. Як змінюється погода навесні?
а) Температура зростає;
б) температура знижується.
3. Яка пора року настає після весни?
а) Осінь;
б) літо.
4. Коли починається справжня весна?
а) Ще в лютому;
б) після дня весняного рівнодення.
5. Як називається явище, коли річки виходять із своїх берегів?
а) Весняна повінь;
б) льодохід.
6. Як говорять про різні періоди весни? Зазначте стрілками.
а) Рання весна 1) зелена весна
б) справжня весна 2) весна світла
в) розквіт весни 3) весна води
Як дерева зустрічають весну?
Картка № 1
1. На розвиток дерев навесні впливає:
а) підвищення температури;
б) зниження температури.
2. Які явища в житті рослин належать до весняних?
а) Скидання листя, достигання плодів;
б) сокорух, розпускання бруньок.
3. Яке дерево скидає старе листя навесні?
а) Клен;
б) дуб.
4. Якого відтінку набувають гілки осик навесні?
а) Зеленкуватого;
б) коричневого.
5. Коли настають тяжкі часи для берізок?
а) Наприкінці березня;
б) на початку травня.
6. У якій послідовності відбуваються зміни
в житті яблуні навесні?
а) Цвітіння 1щ
б) розпускання бруньок 2
в) сокорух 3
Картка № 2
1. На розвиток дерев навесні впливає:
а) збільшення тривалості дня;
б) дощ.
2. У якому стані перебувають рослини взимку?
а) У стані спокою;
б) розпускаються.
3. Які явища в житті рослин належать до весняних?
а) Дозрівання плодів і насіння;
б) розвиток бруньок, цвітіння.
4. Коли стовбури осик стають сріблясто-сизими?
а) Коли починається сокорух;
б) коли вони зацвітають.
5. Навіщо люди точать сік з берізок?
а) Щоб берези швидше прокинулися;
б) сік смачний і містить вітаміни.
6. Установіть порядок змін, що відбуваються у рослин навесні.
а) Цвітуть плодові дерева 1
б) розпускаються бруньки 2
на деревах і кущах
в) сокорух беріз і кленів 3
Які трав’янисті росл ини першими зацвітають навесні?
Картка № 1
1. Які рослини першими зацвітають у твоєму краї?
а) Підсніжники, ряст;
б) кульбаба, будяк.
2. Коли починається пора цвітіння багаторічних трав’янистих рослин?
а) Одночасно із початком сокоруху дерев;
б) одночасно із цвітінням дерев.
3. Рослини, що зацвіли після розпускання листків на березі та черемсі, належать до:
а) ранньоквітучих;
б) пізньоквітучих.
4. Які рослини належать до ранньоквітучих?
а) Сон, конвалія травнева;
б) ряст, проліска дволиста.
5. Які весняні рослини занесено до Червоної книги України?
а) Сон і горицвіт весняний;
б) конвалія, ряст.
6. Які рослини зображено на малюнках? Зазначте стрілками.
а) Горицвіт
б) підсніжник
в) сон-трава
Картка № 2
1. Які рослини першими зацвітають у твоєму краї?
а) Ромашки, маки;
б) проліски, ряст.
2. Чому підсніжників стає дедалі менше у наших лісах?
а) Вони гарні, тому їх зривають на букети;
б) їм стає спекотно навесні.
3. Рослини, що квітнуть до розпускання листків на березі та черемсі, належать до:
а) Ранньоквітучих;
б) пізньоквітучих.
4. Які рослини належать до пізньоквітучих?
а) Сон, конвалія травнева;
б) ряст, проліска дволиста.
5. Які весняні рослини занесено до Червоної книги України?
а) Конвалія, проліска;
б) підсніжник і горицвіт весняний.
6. Які рослини зображено на малюнках? Зазначте стрілками.
а) Конвалія
б) ряст
в) проліска
Чому кажуть, що весняний день
рік годує?
Картка № 1
1. Які рослини належать до овочевих культур?
а) Картопля капуста;
б) яблуко, вишня.
2. Малина та яблуня належать до:
а) овочевих культур;
б) фруктово-ягідних культур;
в) польових культур.
3. Які рослини не бояться холодів?
а) Щавель, кріп;
б) огірки, помідори.
4. Які рослини є теплолюбними?
а) Морква, цибуля;
б) кабачки, квасоля.
5. Коли потрібно саджати фруктово-ягідні культури?
а) Коли ще лежить сніг;
б) коли зійде сніг.
6. Які рослини є теплолюбними, а що не бояться
холодів? Зазначте стрілками.
а) Не бояться холодів;
б) теплолюбні.
Картка № 2
7. Які рослини належать до фруктово-ягідних культур?
а) Черешня, груша;
б) помідор, цибуля.
8. Пшениця, жито належать до:
а) овочевих культур;
б) плодово-ягідних культур;
в) польових культур.
9. Які зернові культури сіють першими?
а) Овес, ячмінь;
б) просо, кукурудза.
10. Які рослини є теплолюбними?
а) Щавель, кріп;
б) огірки, помідори.
11. Які рослини не бояться холодів?
а) Морква, цибуля;
б) кабачки, квасоля.
12. Правильно складіть народні прикмети.
а) Сніг глибокий 1) пора сіяти буряки і моркву
б) З’явилися сережки 2) врожай добрий на осиці
в) Весною не посієш 3) восени не збереш, узимку не
заплачеш
Коли з’являються навесні комахи?
Картка № 1
1. Чому навесні з’являються комахи?
а) Тому що розпускаються дерева;
б) тому що стає тепло.
2. Як зимує більшість метеликів?
а) У вигляді яєць, личинок, лялечок;
б) у вигляді дорослих метеликів.
3. Коли пробуджуються невгамовні мурашки?
а) Ранньої весни;
б) пізньої весни.
4. Самого ледь видно, а пісню чути. Хто це?
а) Оса;
б) муха;
в) комар.
5. Коли відбувається масове розмноження комах?
а) Улітку;
б) навесні.
6. Упізнайте комах на малюнках.
а) Муха
б) джміль
в) кропив’янка
Картка № 2
1. Чому навесні з’являються комахи?
а) Тому що стає тепло;
б) тому що прилітають птахи.
2. Як перезимовують кропив’янки та лимонниці?
а) У вигляді дорослих метеликів;
б) у вигляді личинок.
3. Коли пасічники виставляють вулики із зимівників на пасіку?
а) Коли пробудилися мурахи;
б) коли з’явилися метелики.
4. Чим живиться гусінь навесні?
а) Молодою корою;
б) зеленим листям.
5. Лазить над нами догори ногами, завжди мандрує,
все покуштує. Хто це?
а) Комар;
б) оса;
в) муха.
6. Упізнайте комах на малюнках.
а) Бджола
б) Павичеве око
в) Мураха
Як змінюється життя риб навесні?
Картка № 1
1. Як називається період розмноження у риб?
а) Нерест;
б) відкладення яєць.
2. Де розмножуються риби?
а) У тихих заводях;
б) там, де бурхлива течія.
3. Хто першим іде на нерест?
а) Карасі;
б) щуки.
4. Хто викопує ямку на дні водойм для ікринок,
а потім охороняє їх?
а) Сом;
б) карась.
5. Яка небезпека чатує на мальків риб?
а) Повінь;
б) пересихання водойми.
6. Упізнайте риб на малюнках.
а) Річковий окунь
б) сом
в) карась
Картка № 2
1. Що таке нерест?
а) Період розмноження риб;
б) місце зимівлі риб.
2. Коли вода прогрівається, риба:
а) Піднімається до поверхні водойми;
б) опускається до дна водойми.
3. Хто відкладає ікринки у добре прогріті водойми?
а) Лящі, плітки;
б) коропи, лини.
4. Упізнайте риб на малюнках.
а) Сазан
б) щука
в) лящ
5. Яка небезпека чатує на мальків риб?
а) Хижі риби;
б) рибаки.
6. Як тримаються мальки річкових риб?
а) Поодиноко;
б) зграйками.
Коли повертаються із вирію
перелітні птахи?
Картка № 1
1. Чому птахи повертаються з вирію?
а) Тому що стало тепло;
б) тому що пробудилися комахи, якими вони
живляться.
2. Хто зимує в наших краях?
а) Снігур;
б) мартин.
3. Чому самці першими за самок прилітають навесні з вирію?
а) Займають гніздову територію;
б) насиджують яйця.
4. Яких птахів занесено до Червоної книги України?
а) Диких качок;
б) шулік.
5. Хто серед цих птахів належить до осілих?
а) Ластівка;
б) посмітюха;
в) дятел.
6. Зазначте стрілкою перелітного, осілого та зимуючого птаха.
а) Перелітний птах
б) осілий птах
в) зимуючий птах
1) сорока
2) омелюх
3) лебідь
Картка № 2
1. Хто зимує в наших краях?
а) Омелюх;
б) качка.
2. Які птахи найпершими повертаються з теплих країв?
а) Білі плиски, жайворонки;
б) білі лелеки, зяблики.
3. Хто першими посеред зими сповіщає про наближення весни?
а) Горобці;
б) синиці.
4. Яких птахів занесено до Червоної книги України?
а) Диких качок;
б) шулік.
5. Хто серед цих птахів належить до осілих?
а) Снігур;
б) ластівка;
в) сорока.
6. Зазначте стрілкою перелітного, осілого та зимуючого
птаха.
а) Перелітний птах
б) осілий птах
в) зимуючий птах
1) горобець
2) снігур
3) жайворонок
Як змінюється навесні життя звірів?
Картка № 1
1. Які небезпеки чатують на звірів навесні?
а) Повінь;
б) спека.
2. Які зміни відбуваються зі звірами навесні?
а) Роблять запаси кормів;
б) турбуються про дитинчат.
3. Чому звірі линяють навесні?
а) Їм набридло старе вбрання;
б) щоб позбутися теплої шуби.
4. Якого забарвлення малята дикого кабана?
а) Смугастого;
б) як у матері.
5. Хто починає навчання навесні?
а) Дітлахи;
б) звірята.
6. Хто де народжується? Зазначте стрілками.
а) У гнізді 1) вовченята
б) у потаємному лігві 2) бобренята
в) у темних норах 3) білченята
Картка № 2
1. Які зміни відбуваються зі звірами навесні?
а) Залягають у зимову сплячку;
б) прокидаються із зимової сплячки.
2. Чому звірі линяють навесні?
а) Щоб змінити забарвлення на маскувальне;
б) їм набридло старе вбрання.
3. Яку тварину занесено до Червоної книги України?
а) Горностая;
б) білку.
4. Хто народжує малят у підводних хатках?
а) Борсуки;
б) бобри.
5. Чи бувають у «лісовій школі» канікули?
а) Так;
б) ні.
6. У кого яка шубка навесні? Зазначте стрілками.
а) У горностая 1) яскраво-руда
б) у білочки 2) сіренька
в) у зайчика 3) бурого відтінку
Як потрібно поводитися серед природи?
Картка № 1
1. Які рослини із красивими квітами є окрасою природи навесні?
а) Шафран, анемона;
б) волошка, ромашка.
2. Чому не можна зривати квітів для букетів?
а) Рослини не зможуть утворити плоди та насіння;
б) рослинам боляче.
3. Чому не можна навесні водити собаку на прогулянку в ліс?
а) Щоб собака не застудився;
б) він може упіймати безпомічних тварин.
4. Чому не можна торкатися гнізд руками?
а) Птахи-батьки можуть залишити його, відчувши небезпеку;
б) птахи-батьки можуть тебе клюнути.
5. Навесні одягається, а на зиму одежі цурається. Хто це?
а) Тварини;
б) дерева.
6. Як слід поводитися на природі навесні? Зазначте правильну відповідь.
Не витоптуй рослини, ходи стежками.
Не лови рибу сіткою навесні, їй потрібно йти на нерест.
Не рубай рослин — це дім та джерело їжі для багатьох тварин.
Картка № 2
1. Які рослини із красивими квітами є окрасою природи навесні?
а) Дзвоники, кульбаба;
б) крокуси, півонія.
2. Як люди, навіть не зриваючи, знищують рослини?
а) Поливають їх;
б) витоптують.
3. Чому не можна наближатися до гнізд?
а) Щоб не підказувати хижакам дорогу до них;
б) щоб не злякатися птахів.
4. Як правильно поводитися серед природи?
а) Не руйнувати мурашників;
б) рвати гарні квіти у букети.
5. Біла кора, тоненькі віти, із стовбура сік тече. Що це?
а) Осика;
б) береза.
6. Як слід поводитися на природі навесні? Зазначте правильну відповідь.
Не витоптуй рослини, ходи стежками.
Не виловлюй метеликів, вони запилюють рослини.
Не торкайся звіряток руками, твій запах може їх налякати.
Які весняні турботи у л юдей у містах та селах?
Картка № 1
1. Які радощі приносить весна людям?
а) Перші теплі дні;
б) останній сніг.
2. Які турботи приносить весна людям?
а) Робота у полі;
б) прибирання снігу.
3. Хто є автором картини «Весняне свято — Великдень»?
а) Ольга Кравченко;
б) Тарас Данилич.
4. Які рослини цвітуть навесні на клумбах?
а) Хризантеми, майори;
б) півники, півонії.
5. Якщо бджоли рано вилетіли з вуликів, настала:
а) рання весна;
б) пізня весна.
6. Які турботи у людей навесні? Зазначте стрілками.
а) На клумбах 1) посіяти овес, жито
б) в садах 2) посіяти насіння айстр
чорнобривців
в) на полях 3) побілити стовбури дерев
Картка № 2
1. Які радощі приносить весна людям?
а) Розпускання рослин;
б) похмуру погоду.
2. Які турботи приносить весна людям?
а) Прибирання снігу;
б) робота в саду.
3. Хто є автором картини «Весняна гойдалка»?
а) Ольга Кравченко;
б) Тарас Данилич.
4. Які рослини цвітуть навесні на клумбах?
а) Тюльпани, нарциси;
б) рози, айстри.
5. Якщо у березні на поверхні криги, що вкриває річки, з’явилася вода, то:
а) незабаром піде сніг;
б) швидко настане тепло.
6. Які турботи у людей навесні? Зазначте стрілками.
а) На клумбах 1) посіяти кукурудзу, соняшник
б) в садах 2) посіяти насіння майорів та
чорнобривців
в) на полях 3) побілити стовбури дерев
Відповіді до завдань з розділу «ПРИРОДА НАВЕСНІ»
Назва зустрічі № картки 1 2 3 4 5 6
Які прикмети у весни?
К-1 а а в б а а-2, б-3, в-1
К-2 б б б а б а-2, б-3, в-1
Які ознаки весни помітні в неживій природі?
К-1 а а б а б а-3, б-2, в-1
К-2 а а б б а а-2, б-3, в-1
Як дерева зустрічають весну?
К-1 а б б а а а-3, б-2, в-1
К-2 а а б а б а-3, б-2, в-1
Які трав’янисті рослини першими зацвітають навесні?
К-1 а а б б а а-2, б-3, в-1
К-2 б а а а б а-3, б-1, в-2
Чому говорять, що весняний день рік годує?
К-1 а б а б б а-2, 3, б-1, 4
К-2 а в а б а а-2, б-1, в-3
Коли з’являються навесні комахи?
К-1 б а а в б а-3, б-1, в-2
К-2 а а б б в а-3, б-1, в-2
Як навесні змінюється життя риб?
К-1 а а б а б а-3, б-1, в-2
К-2 а а б а б а-2, б-3, в-1
Коли повертаються із вирію перелітні птахи?
К-1 б а а б в а-3, б-1, в-2
К-2 а а б б в а-3, б-1, в-2
Як навесні змінюється життя звірів?
К-1 а б б а б а-3, б-1, в-2
К-2 б а а б б а-3, б-1, в-2
Як слід поводитися серед природи?
К-1 а а б а б а-2, б-3, в-1
К-2 б б а а б а-3, б-1, в-2
Які весняні турботи у людей у містах та селах?
К-1 а а б б а а-2, б-3, в-1
К-2 а б а а б а-2, б-3, в-1
Влучна цитата
Природа — не храм, а майстерня, і людина в ній працівник.
І. Тургенєв
Природа — єдина книга, кожна сторінка якої сповнена
глибокого змісту.
Тетяна Mихайлівна, спасибі, що ми ознайомилися про що , розповідають в додаток до підручника вчителі..додатково спасибі про розповіді про пташок. Було дуже цікаво...
ВідповістиВидалити